Healing Arts Lviv: Школа травмоінформованого мистецтва
З 20 по 24 липня у межах Healing Arts Lviv відбулася Школа травмоінформованого мистецтва.
Школа мала на меті поглибити розуміння ролі мистецтва у роботі з травмою та створити мережу митців, психологів, освітян і фахівців у сфері мистецтва та здоров’я, які сприятимуть поширенню травмоінформованого підходу у своїх сферах, посилюючи здатність суспільства реагувати на травму.
Програма тривала п’ять днів у Домі Звуку ЛКП «Львівське радіо» і щодня передбачала по шість годин лекцій, практичних воркшопів, дискусій і групової роботи. Участь у програмі взяли 35 осіб, зокрема митців, психологів і військовослужбовців Культурних Сил України. Перевага у відборі надавалася тим, хто зможе інтегрувати отримані знання у свої інституції, освітні процеси, арттерапевтичні сесії та інші професійні практики.
ПРОГРАМА
День 1: Відкриття школи
12:00 – Welcome lunch
14:00 – Знайомство з практиками учасників
16:00 – Екскурсія Лабораторією звуку, презентація бобінної інсталяції Остапа Мануляка та Кості Відмотая, музичний перофрманс Імпрофаза (Дім Звуку ЛКП «Львівське радіо»)
День 2: Вступ до травмочутливого мистецтва
10:00–10:30 Чому травмоінформоване мистецтво? (Крістофер Бейлі, онлайн)
10:30–13:00 Огляд практик травмочутливого мистецтва (Даррен Абрахамс, Генрі Редвуд, Вероніка Склярова)
13:00–14:00 Обід
14:00–16:00 Воркшоп: Зв’язок тіла й розуму через рух (Анастасія Портнова)
16:00–16:30 Перерва на каву
16:30–17:30 Рефлексія
День 3: Влада, тілесність і практика
10:00–10:30 Рефлексія
10:30–11:30 Кейс-стаді (Культурні Сили України)
11:30–12:00 Перерва на каву
12:00–13:00 Механізм травми (Даррен Абрахамс)
13:00–14:00 Обід
14:00–15:00 Партисипативні мистецькі практики (презентації учасниць спільного проєкту Art Therapy Force та Beyond Borders Scotland: Наталія Шаповалова, Ірина Водолажченко, Аліна Рашко, Вероніка Івоніна, Олена Пригункова)
15:00–16:00 Резонанси болю: мистецтво як інструмент трансформації травматичного досвіду (Ольга Говоруха)
16:00–16:30 Перерва на каву
16:30–17:15 Рефлексія
День 4: Пам’ять, місце і простір
10:00–10:30 Рефлексія
10:30–12:00 Як створювати простір: лідерство та присутність (Даррен Абрахамс)
12:00–13:00 Пам’ять і травма (Генрі Редвуд, Оксана Потапова)
13:00–14:00 Обід
14:00–16:00 Мистецтво і пам’ять в умовах конфлікту (Христина Рутар)
16:15–17:15 Рефлексія
День 5: Наступні кроки
10:00–10:30 Рефлексія
10:30–11:30 Нетворкінг, менторство (Анджела Кеннеді)
12:00–13:00 Презентації кейсів (Тіна Еллен Лі, Оксана Пизик, Ребекка Дюкло, Уляна Фурів)
13:00–14:00 Обід
14:00–15:00 Мапування, оцінювання та сталий розвиток власної практики (Даррен Абрахамс, Генрі Редвуд)
15:00-15:30 Фінальна рефлексія, вручення сертифікатів
ЛЕКТОР(К)И
Крістофер Бейлі — керівник напряму Arts & Health Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Крістофер є засновником Healing Arts Initiative, яка займається дослідженнями впливу мистецтва на здоровʼя та обʼєднує науковців зі всього світу, а також співзасновником Jameel Arts & Health Lab, яка зосереджується на дослідженні доказової бази щодо користі мистецтва для здоров’я, створюючи глобальну мережу дослідницьких центрів для вивчення ефективних практик, а також фундаментальної науки про те, чому мистецтво може приносити користь фізичному, психічному та соціальному добробуту.
Вероніка Склярова — культурна менеджерка, театральна продюсерка, кураторка.
Директорка ГО “Арт Дот”, керівниця і засновниця проєкту Art Therapy Force, програмна директорка фестивалю Parade-fest, продюсерка “Крим, 5 ранку”, “Українська Одіссея” та “Леся. Їсторія”.
Генрі Редвуд — фахівець і викладач на факультеті досліджень війни в King’s College London. Генрі досліджує, як утворюються нові спільноти внаслідок війн, їх вплив на життя людей та роль права, архівів і мистецтва в цьому процесі. Цим та іншим темам присвячені його численні публікації, зокрема і монографія “Архівна політика міжнародних судів”, написана в Кембриджі у 2021 році.
У своїх дослідженнях йому доводилося співпрацювати з багатьма профільними інституціями, зокрема із Міжнародним кримінальним трибуналом подій в Руанді. Як фахівець з травмоінформованого мистецтва, він співпрацював з Opera Circus, BlkBrd Collective, Марком Невіллем та Владіміром Міладіновичем.
Христина Рутар — дослідниця культурної пам’яті та травми, викладачка кафедри культурології Українського Католицького Університету та кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв.
У своїй роботі поєднує академічну чутливість із практиками публічної гуманітаристики та суспільно-орієнтованого навчання.
Даррен Абрахамс — співак, травмотерапевт, фасилітатор та керівник проєктів у сферах особистісного, культурного та громадського розвитку.
Даррен є коучем і консультантом проєкту Musicians Without Borders, де навчає музикантів використовувати музику для побудови миру. Він також є засновником організації The human hive, яка готує практиків у сфері травми, і співзасновником ансамблю One World Orchestra, який досліджує ідею «дому» через музику.
Даррен має тривалий досвід роботи в контекстах, пов’язаних з війною, і є досвідченим фахівцем у створенні відчуття безпеки та об’єднанні спільнот заради зцілення.
Тіна Еллен Лі — художня керівниця та співзасновниця Opera Circus. Членкиня Royal Society of Arts (FRSA).
Консультантка й менторка, лідерка міжнародних мистецьких програм для молоді у Великій Британії та по всій Європі. Продюсерка музичного театру та камерної опери. Стипендіатка програм Winston Churchill / Finzi, Salzburg Global Seminar, а також лауреатка European Citizen’s Prize за роботу з молоддю на міжкультурному рівні.
Анастасія Портнова — інтегративна, тілесно-орієнтована психотерапевтка, інструкторка практик усвідомленості, авторка психоедукаційних та реабілітаційних програм, майстер-класів, тренінгів, курсів та досліджень.
Ольга Говоруха — психологиня, гештальттерапевтка, супервізорка, медіаторка та керівниця ГО “Крок до людей”.
Працювала у психіатричній лікарні, викладала у вишах, працювала з громадами, ВПО, ЛГБТ-спільнотою, ІТ-сектором та соціальними службами. Є авторкою низки навчальних програм і тренінгів з психотерапії, медіації, роботи з конфліктами, травмою, емоційним інтелектом та профілактикою вигорання
Оксана Потапова — феміністська активістка, дослідниця гендерних аспектів війни через театр та тілесні практики, фасилітаторка просторів відновлення та навчання.
Працює з темами діалогу в громадах, що постраждали від конфлікту, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, захисту прав правозахисниць і вразливих жінок у контексті війни, а також впровадження принципів «Жінки, мир, безпека» (WPS) на місцевому та національному рівнях.
Оксана Пизик — доцентка School of Pharmacy University College London (UCL), кафедри практики та політики охорони здоров’я, засновниця Центру співпраці UCL Fight the Fakes та членкиня Виконавчої ради Альянсу Fight the Fakes. Вона також є ліцензованою фармацевткою у Великій Британії.
Її викладацька, наукова та міжнародна діяльність охоплює теми глобального здоров’я, зокрема нерівності у сфері охорони здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, гуманітарні кризи в зонах конфлікту, готовність до пандемій, якість лікарських засобів із акцентом на неякісні та фальсифіковані медичні продукти, а також цифрове здоров’я.
Вона є членкинею експертної робочої групи Всесвітньої організації охорони здоров’я з питань неякісних і фальсифікованих медичних препаратів, а також входить до редакційної ради журналу SAGE Medicines Access.
Ребекка Дюкло — колишня деканка факультету образотворчого мистецтва та професорка кафедри історії мистецтв університету Конкордія, Канада.
Обіймаала посади в McMichael Canadian Art Collection, Design Exchange, Textile Museum of Canada та The Manchester Museum та викладала в McGill University, Ontario College of Art and Design University.
Як незалежна кураторка з 2004 року реалізувала низку проєктів, серед яких — Manchester Letherium у Cornerhouse, As Much as Possible in the Time and Space Allotted у Leonard and Bina Ellen Art Gallery, Voir/Noir у Musée d’art de Joliette, Magnify в ICA при Maine College of Art, Telepathic Drawing Session в Articule та In this lack of containment lies a danger but also a power у Skol.
Школа травмоінформованого мистецтва є частиною Healing Arts Lviv — проєкту, що тривав з 20 по 27 липня 2025 року у Львові та об’єднав митців, освітян, медичних і соціальних працівників, представників влади та міжнародних організацій довкола теми мистецтва як інструменту зцілення.
Проєкт реалізовано громадською організацією «Арт Дот» за підтримки програми Vidnova Lab та у співпраці з Львівською міською радою, King’s College London, Unbroken Art, Домом Звуку ЛКП «Львівське радіо» та Jameel Arts & Health Lab, ВООЗ.
Відгуки
Анастасія Портнова
Літня школа травмоінформованого мистецтва у Львові, — це подія для і про людей. Була там у двох ролях: спікеркою та учасницею. В обидвох було прекрасно. Супервдячна!
Це був тиждень тиждень, сповнений розмов, досліджень, руху, музики, голосів і обіймів. Команда організаторів створила таку атмосферу довіри та рівності, в якій можна було «вирости», розширитися. Маю багато вдячності та інсайтів з цього перебування разом.
Учасники школи — люди з дуже різних сфер і мені поталонило з деякими із них зустрітися на дуже глибокому рівні спілкування, бо в нас був цей час та простір для нетворкінгу, протягом школи. Не пам’ятаю, коли востаннє закохувалась у стільки людей одночасно) Купа нових ідей та планів для співтворчості з’явилася! І що для мене дуже цінно — сформувалось краще розуміння про потреби тих хто у війську. Як з точки зору психологічної так і умовно бюрократичної підтримки. Стало зрозуміло в який бік варто рухатись у чому допомогати. Це все не про прості шляхи, авжеж, але вони принаймні з’явилися!
Такі проєкти показують: ми можемо бути близькими попри різницю досвідів. Спільні цінності та взаємоповага є ґрунтом для цього. Для мене це дуже важливий поінт і напрямок думок та дій останні декілька років.
Тож дуже натхненна та вдячна усім дотичним.
Інна Мальована
Ці 5 днів пройшли легко, цікаво та творчо. Особливо сподобалось, що все базувалося на чітких знаннях — інформація складалася по частинках, як пазл, і в результаті дала цілісну картину. Теорія була подана зрозуміло і доступно, без зайвої складності. Ще одним великим плюсом була атмосфера — було приємно слухати інших учасників, які ділилися своїм досвідом і розповідали, чим вони займаються. Це дуже надихало!
Для мене було важливо краще зрозуміти різницю між мистецтвом і арттерапією — де проходить межа і з чого починається робота саме арттерапевта. Загалом, я дуже вдячна за цей досвід. Він був і корисним, і особливо наповнюючем.
Ольга Васіна
Літня школа з травмачутливих мистецьких практик для мене є досвідом лагідної перепрошивки особистих і робочих цінностей. Досвід і знання, отримані за ці 5 днів, ще довго будуть розпаковуватися та інтегруватися у мені, але відчуття того, що відбувається щось важливе, було з першого дня. Це і команда проєкту, яка створює безпеку і горизонтальну комунікацію, і учасни_ці, і теоретичні знання разом з практичним застосуванням. Спільне глибоке переживання, за яке я неймовірно вдячна.
Ганна Пилипенко
Ця школа – не просто навчання. Це місце, де тебе бачать, чують і підтримують. Тут я не лише здобула інструменти роботи з травмою, а й навчилась бути уважною, делікатною, але впевненою в контакті з переживаннями людини. Мистецтво в цій школі – не техніка, а мова, якою можна обережно доторкнутися до внутрішнього світу, не порушуючи його цілісності. Тепер у моїй роботі з підлітками та дорослими з’явилось більше тепла, сенсу і безпечного простору для змін.
Дякую команді Art Therapy Force за цю глибоку трансформацію — і хочу бути частиною цієї спільноти й надалі.
Олена Мороховська
Школа стала місцем трансформації. За декілька днів я відчула цілу гамму емоцій – від дикого смутку й співчуття до дитячого сміху і теплоти. Наприкінці зрозуміла, що мені стало набагато легше висловитися, підняти руку серед все ще малознайомих людей і бути почутою.
Школа підсвітила для мене професіоналів, які працюють або прагнуть працювати з людьми, що потребують підтримки. Раніше мені здавалося, що таких людей мало, адже це надзвичайно важка, малодосліджена і водночас важлива справа. Зараз я бачу, що їх багато – з різних куточків України та світу.
Христина Казимирів
Щаслива, що мала можливість взяти участь у школі! Дуже концентрована теорія, багато насиченої практики, яку проживаєш, пропускаєш крізь себе, творче, вільне, відкрите середовище, де хочеться розвиватися, багато цікавого спілкування, ідей, інсайтів…
Тренери – то окрема любов! Вони не тільки вчать, вони запалюють серце, дають і крила і грунт під ногами.
Окрема подяка команді організаторів! Бо від першої до останньої хвилини ти відчуваєш, що про тебе подбали до найменших деталей. Бо ти весь час почуваєшся частинкою цього середовища, де всі стали живим організмом – командою.
Дякую за чудовий досвід! ❤️
Олена Сіра
Величезна подяка Art Therapy Force, організаторам неймовірної Школи травмоінформованого мистецтва! Протягом цих насичених чотирьох днів ми мали унікальну можливість поглибити знання, поділитися власними історіями та рефлексіями. Лекції були надзвичайно інофрмативними, а атмосфера – надзвичайно сприяла відвертому спілкуванню.
Ця школа наочно показала, як мистецтво та медицина, діючи разом, можуть творити дива у сфері ментального здоров’я. Вони дарують надію, відкривають нові песрпективи та допомагають нам знаходити внутрішні ресурси для зцілення та зростання.
Може бути цікаво:
