З 18 по 22 червня 2024 року в Київській школі економіки за ініціативи Art Therapy Force відбулася Літня школа з практик травмоінформованого мистецтва.
Російська агресія у 2014 році, а згодом повномасштабне вторгнення у 2022 році призвели до масової травматизації значної частини українського населення. За попередніми підрахунками, 20% населення зазнали травми, хоча справжні цифри можуть бути значно вищими. У відповідь на цей виклик ми створили проєкт Art Therapy Force, оскільки вважаємо необхідним знайти нові способи реагування на травму, а також на обставини, які її спричинили — багато з них існували ще до фактичного вторгнення.
Мистецтво, культура та освіта відіграють важливу роль у пошуках нових методів реагування на травму війни. Існує чимало успішних прикладів роботи з травмованими спільнотами завдяки використанню засобів мистецтва. Метою літньої школи був розвиток і поглиблення розуміння ролі мистецтва, креативного сектору та освіти у реагуванні на травму. Це можна досягти через критичне осмислення ідеї травмоінформованої практики, яка, на нашу думку, може забезпечити цілісну основу для підвищення спрямованості, фокусу та ефективності поточної роботи з травмою.
Тому команда школи сфокусувалася на оптиці травмоінформованих практик, щоб розширити наше розуміння ефективності цього методу реагування на травму та створити мережу освітян, митців, практиків, психологів та фахівців у галузі культури та охорони здоров’я, які зможуть пропагувати та просувати цей підхід у своїх сферах діяльності, у такий спосіб підвищуючи здатність суспільства реагувати на травму.

Літня школа пройшла в інтерактивному форматі за участі українських та британських фахівців. Програма включала лекції, семінарські дискусії, практичні воркшопи, виїзди на польові дослідження та доповіді.
Основний акцент був зроблений на фасилітованих обговореннях та практичних заняттях. Фасилітатором школи виступив Реваз Татеїшвілі. У школі взяли участь 25 учасників.
Програма розпочалася з панельної дискусії “Відповідь на травму війни через мистецькі практики” за участі Крістофера Бейлі, Генрі Редвуда, Вероніки Склярової та Даррена Абрахамса, які обговорювали різні підходи та досвід у цій сфері. Наступного дня учасники мали можливість висловити свої очікування від школи та прослухати лекції на теми “Де все починається: Мистецтво, комунікація і травма” (Найджел Осборн) та “Травмоінформовані підходи в теорії та практиці” (Анжела Кеннеді).
Лекції наступних днів, такі як “Проживаючи колективну травму через культуру” (Наталія Кривда) та “Тіло, травма і регулювання: Теорія та практика” (Даррен Абрахамс), сприяли глибшому розумінню впливу травми та методів реагування на неї.
Відбулися дискусії на теми ідентичності, пам’яті, мистецтва, активізму та емансипації. Завдяки практичним воркшопам Даррена Абрахамса учасники відчули на собі дію травмоінформованого мистецтва, інструменти якого Даррен використовує у роботі зі спільнотами.

Польові дослідження були присвячені темам колективної травми, пам’яті та практикам пам’ятання. Під керівництвом Антона Лягуші та студентів програми “Дослідження пам’яті та публічна історія” Київської школи економіки, учасники школи досліджували виставку знищеної російської військової техніки та Стіну пам’яті полеглих за Україну — стіну Михайлівського Златоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська неподалік Михайлівської площі, на якій розміщено світлини українських добровольців, військовослужбовців та представників українських силових структур, які загинули захищаючи Україну під час російсько-української війни.
Учасники також відвідали виставку «Вийти з тіні» Музею воєнного дитинства, яка експонується у Національному музеї Тараса Шевченка. На виставці представлені речі та історії дітей та підлітків з архіву Музею. Екскурсія експозицією та розмова з командою відкрила шлях до обговорення практичних питань реалізації мистецьких проєктів на теми війни, проблем ретравматизації та психологічної безпеки команди.

Під час школи також відбувся круглий стіл, де розглядалися питання впровадження травмоінформованої практики в політику: учасники ділилися досвідом та обговорювали наявні перешкоди.
Останній день школи був присвячений етиці та правовим аспектам арттерапії (Валерія Польська), інноваційним технологіям діагностики травми та психічного стану (Сергій Данилов), а також підведенню підсумків та визначенню наступних кроків для подальшої роботи у цій сфері.
За результатами Літньої школи ми плануємо створити та опублікувати методичні матеріали щодо основних аспектів та перспектив травмоінформованх практик в Україні. Слідкуйте за оновленнями!
Крістофер Бейлі — керівник відділу “Мистецтво та здоров’я” Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Крістофер є засновником Healing Arts Initiative, яка займається дослідженнями впливу мистецтва на здоровʼя та обʼєднує науковців зі всього світу, а також співзасновником Лабораторії мистецтва та здоров’я імені Джаміля, яка зосереджується на дослідженні доказової бази щодо користі мистецтва для здоров’я, створюючи глобальну мережу дослідницьких центрів для вивчення ефективних практик, а також фундаментальної науки про те, чому мистецтво може приносити користь фізичному, психічному та соціальному добробуту.
Антон Лягуша — декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE).
Кандидат історичних наук, дослідник The New School University Consortium (New York). Викладав курси в George Mason University. Експерт з публічної історії: історичної наратології та медіакомунікацій. Має досвід реалізації міжнародних проєктів з гуманітаристики.
Анжела Кеннеді — професорка, клінічна психологиня і лідерка травмоорієнтованого підходу у Великобританії. Вона має за плечима чималий досвід роботи на вищих керівних посадах у системі Національної служби охорони здоров’я та Інтегрованої системи охорони здоров’я Великобританії.
Крім того, Анжела є феміністкою і мисткинею, і наразі працює над створенням документального фільму про те, як медики переживають власні спроби суїциду.
Генрі Редвуд — фахівець і викладач на факультеті досліджень війни (war studies) в King’s College London. Генрі досліджує, як утворюються нові спільноти внаслідок війн, їх вплив на життя людей та роль права, архівів і мистецтва в цьому процесі. Цим та іншим темам присвячені його численні публікації, зокрема і монографія “Архівна політика міжнародних судів”, написана в Кембриджі у 2021 році.
У своїх дослідженнях йому доводилося співпрацювати з багатьма профільними інституціями, зокрема із Міжнародним кримінальним трибуналом подій в Руанді. Як фахівець з травмоінформованого мистецтва, він співпрацював з Opera Circus, BlkBrd Collective, Марком Невіллем та Владіміром Міладіновичем.
Даррен Абрахамс — оперний співак, спеціаліст з терапії травми, який працює як фасилітатор та керівник проєктів у сферах особистісного, культурного та громадського розвитку.
Даррен є коучем і консультантом проєкту «Musicians Without Borders», де навчає музикантів використовувати музику для побудови миру. Він також є засновником організації «The human hive», яка готує практиків у сфері травми, і співзасновником ансамблю «One World Orchestra», який досліджує ідею «дому» через музику. Даррен має тривалий досвід роботи в контекстах, пов’язаних з війною, і є досвідченим фахівцем у створенні відчуття безпеки та об’єднанні спільнот заради зцілення.
Вероніка Склярова — культурна менеджерка, театральна продюсерка, арт-кураторка. Директорка ГО “Арт Дот”, керівниця і засновниця проєкту Art Therapy Force, програмна директорка фестивалю Parade-fest. Учасниця міжнародних резиденцій, продюсерка перформативних проєктів “Крим, 5 ранку“, “Українська Одіссея” та “Леся. Їсторія”.
Координаторка українського павільйону на Avignon off-theater festival, низки національних театральних фестивалів у Європі, членкиня журі польської драматичної премії Avrora у Бигдощі, координаторка/продюсерка виставки “Курбас. Майстерні”, присвячена 100-річчю заснування мистецького об’єднання “Березіль”.
Найджел Осборн — композитор, арттерапевт та фахівець із використання музики та мистецтва для підтримки дітей, що були травмовані внаслідок воєнних конфліктів.
Свій метод Найджел розробив під час війни в Боснії та Герцеговині (1992-1995) та згодом випробував на Балканах, Кавказі, Близькому Сході, у Східній Африці, Південно-Західній Азії та Індії. За свою роботу з боснійськими дітьми під час облоги Сараєва він був нагороджений Freedom Prize of the Peace Institute. Він також працював у Комітеті захисту працівників Польщі (1970–1989), Громадському форумі та Джазовому відділі разом із Вацлавом Гавелом у колишній Чехословаччині (1987–1989) та в організаціях, що підтримують сирійських біженців. З 2012 по 2014 рік Найджел Осборн працював співголовою Global Agenda Committee for Arts в Society for the World Economic Forum.
Наталія Кривда — голова Наглядової ради УКФ, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Наталія спеціалізується на темах історії культури, історії міфології, проблемах ідентичності та культурної пам’яті. Обіймає посаду академічної директорки МВА-програми Единбурзької бізнес-школи. Як волонтерка з 2014 працює головною експерткою групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ.
Реваз Татеїшвілі — спів-координатор проєкту HUB Громадських Ініціатив, засновник соціального бізнесу «ГОСТІ», тренер міжнародної мережі Teodor Heuss Kolleg з 2015 року.
Цікавиться синергіями у сфері навчання соціальному підприємництву, колабораціями щодо розвитку бізнесу та громадських організацій на Сході України, зокрема в Донецькій області, нетворкінгом і сенсовними партнерствами, створенні стратегій розвитку для організацій і міст.
Валерія Польська — арттерапевтка та тренерка з психологічної стійкості для організацій та громад, членкиня American Art Therapy Association, Всеукраїнської Арттерапевтичної Асоціації.
Сергій Данилов — співзасновник Anima, засновник та СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs, PhD, нейробіолог із 20-річним лекторським та науковим досвідом роботи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Доцент академії Добрубут, викладач в KMBS.
Вивчає окорухову поведінку й процеси уваги при ментальних розладах та в процесах навчання за допомогою computer vision інструментів, нейромаркетингові дослідження, функціональні асиметрії мозку.