Освітній ретрит “Арттерапія для стійкості та зцілення“, що відбувся з 26 жовтня по 2 листопада 2024 року в Карпатах, об’єднав фізіо- та арттерапевтичні практики, інтерактивні лекції й воркшопи. Учасники разом із професійними психотерапевтами, арттерапевтами та фізіотерапевтами з Німеччини та України досліджували сучасні терапевтичні методики для роботи з людьми та спільнотами, які зазнали психологічних травм через війну.
Пропонуємо ознайомитися з деякими з цих практик: спробуйте їх самостійно або додайте до свого інструментарію, якщо використовуєте арттерапію у своїй професійній діяльності.
Пам’ятайте, що для максимальної користі всі практики слід виконувати під наглядом та керівництвом арттерапевта.
Ця техніка допомагає створити відчуття захищеності та спокою. Спершу треба налаштуватися на процес: розслабитися, заспокоїти дихання, концентруючись на своєму тілі. Потім уявити місце, яке асоціюється з комфортом і безпекою — це може бути кімната, пейзаж чи навіть абстрактний простір.
Далі починайте формувати з глини свою версію “безпечного місця”. Тут немає жорстких правил — важливо, щоб форма відображала відчуття спокою. Текстура й тепло глини допомагають відчути себе в моменті, зосередитись і розслабитись. У кінці процесу можна обговорити, що саме означає створений простір і як він допомагає знайти опору та внутрішній спокій.
У 1960-х рр. танцівниця та режисерка Габріела Рот відкрила п’ять ритмів, п’ять основних патернів тіла в русі, які витікають один з одного:
Практика “П’ять ритмів” це не про вивірені рухи і фігури. Це спонтанний танець, що народжується зсередини. Габріела Рот порівнює цей досвід з сексуальним актом та народженням дитини, адже практика задіює глибинні рівні психіки та тіла.
Щоб спробувати, знайдіть в інтернеті музику для «п’яти ритмів» або створіть підбірку з улюблених треків, які відображатимуть ці енергії, пориньте в музику та дозвольте тілу рухатися за найменшим імпульсом.
Беремо білий аркуш паперу. Лівою рукою малюємо вугіллям чи пастеллю негативні емоції, проблеми та травми. Рухаємося інтуїтивно, не задумуючись над формою. Потім правою рукою обираємо колір, який асоціюється з нами, і додаємо його до малюнка, локалізуючи себе у конкретному місці.
Цей процес допомагає арттерапевтам краще зрозуміти емоційний стан людини без потреби в травматичному проговоренні. В груповій роботі учасники діляться відчуттями, які викликають малюнки інших, фокусуючись на реакціях у своєму тілі.
Для виконання цієї техніки потрібно підготувати аркуш паперу і покрити його блакитним чи будь-яким іншим чорнилом. Малюючи на цьому аркуші спеціальним коректором, що змиває чорнило, малюнок поступово проявляється. Цей процес відкриття, де важливу роль відіграють час і взаємодія з матеріалом, дозволяє спостерігати, як образи повільно виринають на поверхню, сприяючи творчому самовираженню та емоційному розкриттю.
Плейбек-театр як арттерапевтична практика, що застосовується в груповій терапії, сприяє розвитку співчуття, довіри та підтримки в групі, що робить його ефективним інструментом для роботи з травмами, стресом і складними емоційними переживаннями.
Процес починається з того, що кожен учасник окремо ділиться своєю історією, переживаннями або емоціями. Потім інші учасники, через імпровізацію, відтворюють почуте, використовуючи театр, рухи, звук і музику. Це дозволяє учасникам побачити свої емоції з боку та відчути підтримку через колективну інтерпретацію. Важливою частиною є безпечний простір, в якому кожен може пережити свої почуття, а процес відтворення особистих історій іншими дозволяє глибше усвідомити свої емоції та розпочати процес емоційного звільнення і зцілення.
Основна ідея body work полягає в тому, що тіло зберігає емоційні та психологічні травми, а робота з тілом дозволяє їх усвідомити й відпустити.
Застосовуються різні підходи, зокрема:
Трекінг тіла увагою, або body scan – це практика, яка допомагає підвищити обізнаність про відчуття в різних частинах тіла, виявити зони напруги та сприяти розслабленню.
Знайдіть комфортне положення. Закрийте очі, якщо так зручніше, та розслабтеся. Відчуйте своє дихання. Прислухайтеся до нього кілька секунд, спробуйте подихати спокійно і природно.
Почніть зі ступнів. Перенесіть увагу до своїх ступнів. Відчуйте контакт із землею, відчуття в шкірі, м’язах, суглобах. Відмічайте будь-які відчуття, які з’являються: тепло, холод, напруження або розслаблення. Не потрібно їх змінювати чи аналізувати – просто спостерігайте.
Поступово рухайтеся вгору. Після ступнів перенесіть увагу до гомілок, колін, стегон, живота і далі, піднімаючись аж до голови. Зупиняйтеся на кожній ділянці тіла, звертаючи увагу на те, що ви відчуваєте, навіть якщо відчуття слабкі або ледь помітні.
Не засуджуйте. Якщо відчуєте напруження або дискомфорт у певній зоні, просто зверніть на це увагу, але не намагайтеся змусити його зникнути. Лише визнайте це відчуття як частину свого досвіду.
Зафіксуйте. Коли дійдете до верхівки голови, уявіть, що охоплюєте увагою все тіло одночасно. Відчуйте всі його частини як одне ціле, зберігаючи м’яку, тактовну увагу.
Зазвичай ця техніка виконується в парі. Один учасник лежить, тоді як інший, за інструкцією терапевта, торкається долонею різних частин його тіла, спонукаючи звертати увагу на тілесні відчуття в цих зонах. Паралельно обводиться контур тіла лежачого на великому аркуші паперу, створюючи символічний зовнішній образ його фізичного стану.
Далі кожен учасник розфарбовує власний контур тими кольорами, що, на його думку, найкраще відображають відчуття в різних ділянках тіла. Використання різних фарб і пензлів різної жорсткості підкреслює різноманітність відчуттів та асоціацій із кольорами та текстурами, що додає сенс кожному елементу процесу. Так поступово виникає образ «емоційного тіла», де кожен мазок передає особливі емоції чи психологічні стани.
Після завершення роботи учасники діляться своїм вибором кольорів, текстур і враженнями від процесу. Арттерапевт модерує обговорення, допомагаючи інтерпретувати малюнки в безпечній і ненав’язливій формі. Обговорення через кольорову символіку дозволяє делікатно торкатися глибинних емоцій, що було б складніше зробити словами.
Це практика тілесно-орієнтованої терапії, що базується на спонтанному русі та повному прийнятті себе. Її часто використовують у груповій терапії або індивідуально для глибшого дослідження власних почуттів, розвитку самосвідомості та підвищення контакту зі своїм тілом.
Процес починається з того, що ви дозволяєте своєму тілу рухатись вільно, не плануючи та не контролюючи рухи, ніби рухаючись у відповідь на імпульси власного тіла. Очі у вас закриті. Поруч знаходиться «свідок» — людина, яка мовчки спостерігає за вашими рухами, слідкуючи за вашою безпекою та не оцінюючи.
Автентичний рух відкриває простір для глибинної саморефлексії та допомагає вільно виразити накопичені емоції та невисловлені почуття, відновити зв’язок між тілом і розумом.
Техніка заземлення допомагає відновити зв’язок із теперішнім моментом, що є особливо важливим у ситуаціях стресу, тривоги чи травматичних переживань. Вона включає різноманітні методи, зокрема:
Усі техніки та практики були запропоновані експертками та лекторками освітнього ретриту «Арттерапія для стійкості та зцілення» — Жаннетт Айхнер, Марією Геллер, Жанною Самсонюк, Інною Фальковою та Лєрою Польською.
Проєкт було втілено у співпраці трьох громадських організацій: Vitsche, Art Therapy Force та Sklad 2.0, що обʼєднались з метою створення безпечного простору для колективного осмислення травми та здобуття нових навичок та практик зцілення людей із сильними психологічними наслідками війни.
Освітній ретрит в Карпатах “Арттерапія для стійкості та зцілення” здійснено в рамках проєкту GIZ, який фінансується IB від імені Уряду Федеративної Республіки Німеччина.
Український переклад англомовного посібника Creative Care: A Resource for Artist Working in Humanitarian Contexts, виданого у 2025 році спільними зусиллями Jameel Arts & Health Lab та Нью-Йоркського університету.
16-27 січня 2026 року
17-28 жовтня 2025 року
Пьотр Армяновський розповідає про спеціалізовані VR-рішення, які вже застосовують в Україні.