Музика для дітей у зонах конфлікту і постконфліктний період: психобіологічний підхід

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

Ідея використання творчого мистецтва, щоб допомогти дітям впоратися з небезпекою та конфліктом аж ніяк не нова. Терапевтичне мистецтво було центром діяльності дитячих колоній (colonias infantiles) Громадянської війни в Іспанії (1936–39), і робота над мужністю та баченням була започаткована митцями для дітей у таборах і гетто окупованої нацистами Європи; прикладами є художник Фрідл Дікер-Брандейсова та композитор Ганс Краса в Терезіні (Терезієнштадт), а також лікар Генрик Ґолдшміт, що відомий під псевдонімом «Януш Корчак», у Варшавському гетто. 

Однак зовсім інша хвиля творчого втручання з’явилася в результаті конфліктів і геноцидів останніх двох десятиліть двадцятого століття. Ця хвиля втручання була відносно систематичною, з новою методологією, а ініціативи окремих осіб були сприйняті такими організаціями, як громадські організації (ГО), урядові установи та професійні асоціації. Найджел Осборн був тісно пов’язаний з одним з напрямків цього розвитку, заснованого головним чином на музиці, який почався в Боснії та Герцеговині в 1993 році. Він пропонує короткий огляд труднощів, з якими стикаються діти під час і після війни, а потім коротку історію проекту як основу для запропонованого підходу до творчого втручання та парадигми для втручання, досліджень і розробок.