Жовтневий Kids Art Retreat Project — аналіз психоемоційного стану учасників та ефективності проєкту 

В рамках проєкту «ART THERAPY FORCE» було організовано 12-денний  мистецький проєкт в Карпатах, під час якого учасникам, дітям та підліткам віком від 10 до 16 років, були запропоновані різні, в тому числі арттерапевтичні, активності.

У проєкті взяли участь 68 учасників, серед них 13 дорослих – координатори вікових груп, ментори і  волонтери, інші  – діти з Харківської, Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської, Донецької областей.

Для участі в реабілітаційній програмі проєкту було запрошено дітей з прифронтових міст, які цікавилися та цікавляться різними видами творчої діяльності. Програма була насичена різними видами діяльності, здебільшого творчої. Art Therapy Force презентує творчість як потужний інструмент терапії, трансформації негативного досвіду, важких емоційний станів. Тому були запропоновані такі  імпровізаційні форми, як акторська майстерність, музикування, тілесно-рухові практики, створення колажів, тощо, які доказово показують свою ефективність для   відновлення та зцілення психіки через творчість:

• Акторська майстерність – для зняття зайвого психоемоційного напруження, вивільнення важких емоцій, розвитку емпатії, покращення комунікації в групі тощо;
• Музична терапія – для покращення можливості  чути себе і інших, відчути себе частиною чогось більшого за себе, відчути єдність з іншими через синхронізацію, покращення командної роботи через гру в оркестрі, написання спільних терапевтичних пісень;
• Танцювально-рухова терапія, робота з тілом – для зняття м’язової напруги, розкріпачення тіла, для можливості виразити внутрішній стан невербально, через рух, вивільнити з тіла емоції та затиски, повернути відчуття внутрішньої  стабільності;
• Ліплення з глини, з пластиліну, малювання, групове малювання, створення колажів  – для повернення стану зосередженості, врівноваженості, внутрішнього спокою;
• Настільні ігри  – для підвищення емоційного фону, задоволення від гри,  покращення вміння працювати в команді;
• Творчі вечори, де учасники презентували себе як сольно, так і в командах – для підвищення самооцінки, повернення відчуття впевненості в собі, в своїх творчих силах, для активізації мотивації щось придумувати, проявляти себе більш яскраво та по-лідерські.

Програма проєкту враховувала вікові особливості учасників і відрізнялася в межах молодшої та старшої групи: для молодшої групи, 10-11 років, заняття носили більш ігровий характер. Також учасники молодшої групи мали більшу цікавість до малювання і ліплення, тому мали більше часу для таких активностей.

В старшій групі у кожного учасника було місце, щоб проявлятися через мистецтво як сольно –  як окрема творча особистість, –  так і за бажанням бути частиною команди, тренувати “відчуття ліктя”, емпатію, спробувати себе в різних формах комунікації – вербальної, невербальної, індивідуально, в парах, трійках, великих гуртах тощо.

Дорослі учасники проєкту так само приймали участь у різноманітних активностях.

Майже кожен вечір відбувався цікавий творчий захід: презентація кімнат, квартирник, перфоманси і вистави тощо. Учасники кожного дня відвідували дуже різні за напрямком заняття, приймали участь у різноманітних  активностях, щоб проявити себе, потренувати лідерські якості, спробувати стати більш “видимими”, пропрацювати страх публічності.

Основні принципи проєкту: добровільність, невимушеність безоціночність – як з боку фахівців, так і з боку дітей, відсутність конкуренції, психологічна “екологічність”, “горизонтальна” партнерська комунікація.

Для того, щоб розуміти, які зміни відбуваються у учасників проєкту, було проведено анкетування на початку та також по закінченню терміну перебування дітей та підлітків. Були проаналізовані такі показники:

• Фізичний стан: апетит, сон, загальний рівень енергії.
• Емоційний стан: загальний емоційний фон, стабільність, врівноваженість/тривожність, апатія, прояви агресії.
• Когнітивний стан: рівень концентрації, здатності утримувати увагу, рівень пізнавального інтересу тощо.
• Сформованість комунікативних навичок: уміння говорити про свої потреби, шукати допомоги, вміння знаходити спільну мову з однолітками, комунікативна ініціативність.
• Сформованість рефлексії: чи усвідомлює людина свої стани, свої труднощі, чи може сформулювати, проговорювати своє розуміння ситуації, свої думки, емоції, враження тощо.

На початку проєкту дорослі супроводжуючі спостерігали у багатьох учасників тривожний стан, неврозоподібні прояви, навіть візуально помітні тілесні “зажими”, закриті пози при спілкуванні, настороженість. Хоча на першому колі (вправа “Дерево очікувань”) переважна більшість учасників говорила про своє бажання знайти нових друзів, покращити комунікативні навички, навчитися працювати в команді. Наприкінці проєкту всі учасники вже більш вільно спілкувалися між собою, емоційний фон значно підвищився, тілесно та емоційно вони почали проявлятися більш природно та спонтанно. На всіх заняттях імпровізаційних форм можна було спостерігати кращий в порівняні з початком проєкту контакт з собою і іншими, більший рівень уваги до інших, більше емпатії. Діти значно краще почали спілкуватися між собою, покращилося відчуття власних і чужих особистих кордонів, збільшилась повага до інших.

Підтримки в групах стало також значно більше. Завдяки проведенню  щоденного кола, де учасники могли проговорювати свої потреби, бажання, покращилось розуміння цих самих потреб та бажань. Багато хто з учасників проговорював, що така щоденна рефлексія була важливою і давала можливість бути почутим, слухати і розуміти інших. Саморефлексія значно покращилась. За такий короткий термін організаторам проєкту вдалося через створення такої вільної творчої підтримуючої атмосфери створити умови для виникнення відчуття справжньої близькості, команди. Особливо цей командний дух наприкінці терміну перебування відчувався в команді підлітків 14-16 років.  В групі 12-13 років також були утворені цікаві і перспективні колаборації. Координатори і ментори відмічали виникнення дружніх і партнерських стосунків – і їх продовження вже за межами проєкту. Менш проявленою інтеграція групи спостерігалась в молодшій групі. Там також діти знайшли собі друзів за спільним критерієм, діти із задоволенням об’єднувалися для виконання певних завдань. Але сам їх вік не передбачав настільки сильного “злиття” в групі, такої сильної жаги до спілкування.Треба відмітити, що сама організація активностей – творчі вечори, загальні заходи – давала чудову можливість учасникам всіх вікових груп познайомитись ближче, поспілкуватись, знайти спільні теми, поділитися досвідом, емоціями тощо.

Дуже швидко, за 2-3 дні, завдяки тому, що в перші дні були проведені вправи на знайомство, командотворення, презентація команд і окремих  кімнат, учасники почали спілкуватися невимушено і вільно. Всі заняття проходили в дружній атмосфері безпеки і безумовної підтримки. Імпровізаційні перформативні форми в мистецтві не припускають “правильних” відповідей, дають багато простору для самовираження, заохочують до того, щоб безбоязно бути собою. Хоча деяким учасникам вочевидь складно давалися, наприклад, тілесно-рухові практики – саме тому, що це був принципово новий досвід, що там не було завчених рухів, які можна піддивитися в інших, було цікаво спостерігати, наскільки багато хто з дітей розкрився в цій активності, наскільки по-іншому вони почали відчувати своє тіло.

Багато хто з дітей відмічав, що це було найскладніше, але і дуже корисно й цілюще: через таку специфічну  невербальну комунікацію в вправах з контактної імпровізації, учасники пропрацьовували свій страх бути неприйнятими, свої комплекси, страх близькості, публічності, тощо. Багато хто зі старших учасників проєкту відмічали, що цінною була саме відсутність конкурсів і змагань. Спостерігався великий ентузіазм при підготовці до творчих вечорів, інтерес був проявлений абсолютно до всіх занять та активностей. Глибоке і тепле спілкування також виникало у дітей і підлітків з менторами і координаторами – діти і підлітки користувалися можливостями поспілкуватись на важливі для себе теми, ділилися творчими ідеями, питали поради, зверталися по допомогу при підготовці до загальних творчих заходів. Значно підвищився рівень мотивації щодо продовження своїх творчих занять після закінчення проєкту. Багато хто сформулював свою перспективу, плани на подальший творчий розвиток. Під час перебування на проєкті проживалося дуже багато сильних позитивних емоцій: захоплення, вдячність, підтримка, радість, ентузіазм тощо. Цікаво було спостерігати, як учасники на заняттях також проживають і умовно негативні емоції: сум, страх, злість, гнів.

Найбільше виходила на поверхню  агресія – в перформативних формах, в імпровізації піднімалися глибокі і болісні питання з попереднього досвіду, з життя. Непорозуміння з батьками, переживання відчуженості, покинутості, від’їзд в чужі країни, повернення, втрати, зневага з боку інших – всі ці теми піднімалися, програвалися в створеному проєктом мікросоціумі. Агресія, як основна емоція для збереження, відстоювання власних кордонів (як з нею бути, як її проявляти екологічно, як залишатися з людиною в контакті, навіть відчуваючи злість, як повертатися в стосунки після проживання агресії), була провідною темою проєкту, проходила через нього “червоною лінією”. Що цілком зрозуміло – дивлячись на шалену кількість агресії в суспільстві, ми усвідомлюємо, що це відбувається саме тому, що наша країна зараз намагається зберегти, відстояти власні кордони. І агресія в такій ситуації – це захисний механізм для збереження життя. Діти так само проживають всі процеси, які проживає суспільство. Задачею менторів було – через акторську імпровізацію, музикування, тілесно-рухові вправи – дати  можливість перепрожити важкі емоційні стани, вивести ці почуття назовні і таким чином звільнитися від них. Координатори груп так само допомагали дітям більш екологічно вирішувати між собою складні питання, які виникали через відстоювання особистих кордонів, якщо вони виникали під час спілкування, допомагали переводити агресію в більш конструктивне русло.

Ментори та координатори на вечірніх дорослих колах проговорювали всі питання, пов’язані зі змінами в фізичному та емоційному стані дітей: всі прояви апатії в окремих дітей, зниження емоційного фону, стан пригніченості. Всі прояви непорозуміння в кімнатах, збільшення неврозоподібних проявлень у окремих дітей. Під пильною увагою координаторів були всі прояви агресії. Також збільшення/зменшення апетиту, скарги на погіршення здоров’я, самопочуття, соматичні прояви тощо. Координатори аналізували також групову динаміку – що відбувається в їхніх командах, як проходять щоденні кола рефлексії, який саме учасники дають зворотній зв’язок,  який в командах  загальний настрій, налаштованість на спільну роботу. Дорослих учасників проєкту цікавили саме позитивні зміни – як з часом, під впливом спеціально організованих занять збільшується ініціативність, включеність, дисциплінованість, зацікавленість і впевненість як окремих дітей, так і команд на загал.

Як групи стають більш дружніми, спілкування учасників набуває більшої глибини, відкритості, близькості. Як діти починають давати один одному більше підтримки, намагаються краще чути один одного. У частини дітей за час проєкту покращилися не тільки емоційні показники, а навіть фізичні – сон, апетит, збільшився рівень енергії. Але ще більш позитивним показником є збільшення самооцінки багатьох учасників, рівень їхньої впевненості, розширення можливості самопрезентації. Учасники відмічали, що їм стало легше висловлюватися, легше виходити “на публіку”, легше доносити свою думку до інших, також відмічали покращення навичок комунікації/спілкування і подолання багатьох своїх страхів. Це важливий чинник, який дає дітям бачення своєї перспективи, подальшого розвитку в обраному напрямку творчої діяльності. Підлітки відмічали, що саме вільне і відкрите спілкування з координаторами і менторами в стилі “дорослий-дорослий”, коли це спілкування було не “вертикальним”, а “горизонтальним” – з повагою, гідністю, на рівних – підвищувало рівень їхньої компетенції, давало багато матеріалу для обдумування свого подальшого шляху, визначало його напрямок.  

Звісно, було багато труднощів, пов’язаних з тим, що діти фактично вже декілька років знаходяться в ізоляції – ковід, війна, навчання онлайн. Комунікативні навички, на жаль, в цих жахливих умовах не розвиваються в дітей так, як вони б мали розвиватися, якщо б не події останніх років. В деяких дітей цей проєкт взагалі був першим досвідом цілком самостійної поїздки, без батьків. Тому процес адаптації був деколи важким: знаходження взаєморозуміння з сусідами по кімнаті, дотримання правил, домовленостей тощо. Також цілком зрозумілі були сильні емоційні переживання  – деякі діти сумували за батьками, багато хто мав травмуючий досвід, пов’язаний з війною, і ці переживання очікувано актуалізувалися та піднялися в певних арттерапевтичних формах роботи. Але кожен раз фахівці проєкту були готові до таких емоційних проявів і допомагали дітям екологічно їх прожити. Адаптивний період є завжди, він неминучий. Але координатори і ментори спостерігали, щоб він проходив в повністю керованих рамках. Всі складні моменти були передбачуваними. Фахівці були готові і могли адекватно і швидко реагувати на ті задачі, які перед ними поставали.

Оскільки проєкт триває вже певний час і такий формат арттерапевтичної роботи проводиться не вперше, можна впевнено говорити про те, що саме така форма взаємодії між всіма учасниками проєкту є дуже ефективною для розвитку комунікативних та соціальних навичок дітей та підлітків.

100% дітей відмічають загальне позитивне враження від перебування на проєкті та висловлюють бажання повторної участі у подібних проєктах в майбутньому.

Які зміни відбулися в стані дітей 

МОЛОДШІ

В опитуванні діти молодшої групи групи/10-11 років/ зазначили, що найчастіше переживали під час проєкту емоцію радості (52.6%): радість і гарний настрій, радість і хвилювання, веселощі (2 дітей), усмішку, захоплення,зацікавленість,  суперові емоції, а ще діти відмічали, що в них виникали такі емоції як розгублення (1 дитина), страх(1 дитина), сум (4 дитини), образа (1 дитина), втома (3 дитини)

Діти відмітили також покращення загального самопочуття: сну, апетиту та фізичного стану – 47.3% зміни сну і апетиту, 84.2% покращення загального фізичного стану.

Найбільш корисними для себе діти молодшої групи групи вважали:

• Настолки  – 89.4%
• Заняття з арту –  89.4%
• Акторську майстерність – 84.2 %
• Музичну майстерню  – 84.2%
• Творчі вечори  – 78.9%
• Тілесно-рухові практики – 68.4%
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 63.1%

Серед тих занять, які сподобались найбільше, діти відмітили:

• Акторську майстерність – 78.9 %
• Творчі вечори  – 78.9%
• Настолки  – 68.4%
• Тілесно-рухові практики – 68.4%
• Заняття з арту  – 63.1%
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 63.1%
• Музична майстерня  – 63.1 %

Серед тих занять, які б діти хотіли продовжувати після закінчення проєкту діти відмітили:

• Заняття з арту  – 68.4%
• Акторську майстерність – 52.6 %
• Настолки  – 42.1%
• Музична майстерня   – 42.1 %
• Творчі вечори  – 31.5%
• Тілесно-рухові практики – 21%

Серед тих активностей, які здавалися більш складними, діти відмітили:

• Тілесно-рухові практики  – 26.3%,
• заняття з арту – 26.3%,
• творчі вечори – 26.3%,
• лекції про культуру згоди з Кріс  – 26.3%,
• настолки – 21%,
• музичну майстерню  – 15.7%,
• акторська майстерність  – 15.7%,

Тих дітей, які відмічали, що їм не сподобалась якась активність була незначна кількість (4 відмітили рух, 1  – творчі вечори, 1 – лекції про культуру згоди), 4 окремо відмітили, що дуже сподобався похід, а 1 – скелелазіння.

Які були усвідомлення і особистісні зміни, на погляд дітей:

“Мені сподобалось виступати на творчих вечорах”

“Я спробувала та навчилась працювати в колективі”

“Я навчилась грати на різних музичних інструментах, працювати в команді, робити щось нове”

“Я навчилась гарно розповідати вірш”

“Я навчився не здаватись та жити дружно”

“Я спробувала ставити сценки зі своєю командою, а також навчилась краще працювати в команді”

“Спробував виступати в колі людей!

“Я зміг піднятися на гору”

“Це найкраще у житті, я дуже люблю всіх координаторів”

“Відкрила для себе дружбу з хлопцями(спілкування)”

“Кожен урок  – це просування моєї творчості та нових навичок”

“Найголовніше – знайти друзів”

“Що було головне? Радість!”

СЕРЕДНЯ ГРУПА

В опитуванні діти середньої  групи (12-13 років) зазначили, що найчастіше переживали під час проєкту емоцію радості (64,7%): радість і бадьорість, радість і сміх, радість, радість і сум (”бо вже їхати додому”), радість, сміх і спокій, щастя, “сум і щастя”, “усі емоції світу”, “все потроху” і “занадто багато, щоб всі описати”.

Діти відмітили також покращення загального самопочуття: сну, апетиту та фізичного стану (65%), у трьох дітей значне  – по шкалі від 0 до 10, де 0 – дуже поганий стан, а 10 – чудовий, зміни були відповідно з  4-5 до 7, з 4 до 7, з 1-2 до 3-4.

Найбільш корисними для себе діти середньої групи вважали:

• Акторську майстерність -94 %
• Творчі вечори  – 82.3%
• Настолки  – 76.4%
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 70.5%
• Заняття з арту  – 64.7%
• Тілесно-рухові практики 64,7%
• Музична майстерня   – 53%

Також деякі учасники відмітили ранкові руханки і скелелазіння

Серед тих занять, які сподобались найбільше, діти відмітили:

• Акторську майстерність -100 %
• Творчі вечори  – 82.3%
• Заняття з арту  – 70.5%
• Настолки  – 64.7%
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 52.9%
• Музична майстерня   – 41.1%
• Тілесно-рухові практики 35.2%

Серед тих активностей, які здавалися більш складними, діти відмітили:

• тілесно-рухові практики  – 47%,
• музичну майстерню  – 35.2%,
• арт 35.2%,
• творчі вечори 23.5%,
• лекції про культуру згоди з Кріс  – 17.6%

Тих дітей, які відмічали, що їм не сподобалась якась активність була незначна кількість (двоє відмітили рух, двоє  – музичну майстерню, двоє –  творчі вечори, троє – лекції про культуру згоди і 1 – арт )

Які були усвідомлення і особистісні зміни:

“Я стала більше прислухатися до думки інших! Я зрозуміла, що виступати на публіку – це не страшно!!! Якщо щось піде не так, всі обов’язково підтримують”

“Мені дуже сподобалися творчі вечори ! Я хочу, щоб вони були кожен день!”

“Я стала більш спокійна, не боялась показати справжню себе”

“Я став терпіміше до інших людей”

“Я навчилась трішки бути актором, і я ще навчилась комунікувати з людьми”

“Я стала більш лідером у командах”

“Я зрозуміла, що треба цінувати все, що є у тебе”

“Стала більш впевненою”

“Зрозуміла, що всі люди різні та по-своєму чарівні”

“Життя – це імпровізація!”

“Хотів би залишитися ще на 5-7 днів”

СТАРША ГРУПА

В опитуванні підлітки старшої групи (14-16 років) зазначили, що найчастіше переживали під час проєкту емоцію радості (57.8%): в тому числі – “радість, сміх, захоплення, втому”, “сміх, радість, легкість”, “радість, зацікавленість”, “радість, сміх, комфорт, злагоду, вдячність”, ”радість,хвилювання”, “радість, захоплення, зацікавленість”, “в деякі моменти радість, а деколи страх”, а ще – веселість, позитив, “щасливі емоції”, “було весело, я багато сміялась”, щастя, “всього потроху”, також підлітки відмітили, що відчувався спокій і  втома.  

Відмітили покращення сну і апетиту 52.6%, покращення загального фізичного стану (рівня енергії і бадьорості) –  73, 6%

Найбільш корисними для себе учасники старшої групи вважали:

• Настолки  – 89.4%
• Акторську майстерність -78.9 %    
• Творчі вечори  – 73.6%
• Заняття з арту  – 63.1%
• Тілесно-рухові практики 57.8%
• Музична майстерня  57.8%
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 47.3%

Серед тих занять, які сподобались найбільше, підлітки відмітили:

• Акторську майстерність – 78.9 %
• Настолки – 73.6%
• Музична майстерня  – 68.4%
• Творчі вечори – 63.1%
• Заняття з арту – 47.3%
• Тілесно-рухові практики – 36.8%
• Лекції про культуру згоди з Кріс – 26.3%

Серед тих активностей, які здавалися більш складними, діти відмітили:

• Музична майстерня 10.5%,
• Акторська майстерність  – 15.7%
• Творчі вечори  – 21%,
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 21%,
• Заняття з арту – 26.3 %  
• Тілесно-рухові практики  – 63.1%,  

На питання , якими активностями хотіли б продовжувати займатися в майбутньому, були такі відповіді:

• Настолки  – 73.6% 
• Акторська майстерність  – 63.1 %
• Музична майстерня 42,1%
• Заняття з арту – 36.8 %  
• Тілесно-рухові практики  – 31%,
• Творчі вечори  – 21%,
• Лекції про культуру згоди з Кріс  – 10.5%,

Які зміни відбулися під час проєкту, на погляд підлітків:

“Я стала більше слухати та почала ставитися до людей з більшим розумінням”

“Я зрозуміла, що достатньо самостійна для подальшого життя”

“Почала віддавати всю себе для спілкування , стала менш агресивною”

“Я став більш впевненим”

“Я стала менш самотньою за той час , що була тут”

“Стала трохи відкритіша”

“Я навчилася висловлювати свою думку. Та не боюсь говорити на публіку”

“Я навчилась бути більше відкритою до дітей. Навчилась танцювати, не звертаючи увагу на глядачів. Ще я спробувала багато крутих настолок”

“Я стала більш спокійніше, без тривоги всередині спілкуватись з новими людьми”

“Мені неймовірно сподобалася відсутність конкурсів та розкриття потенціалу кожного”

“Треба було переступити через свій страх та працювати з усіма людьми”  

“Я не знала, що з настільки різними людьми можна стати насітльки близькими за такий короткий час”

“Стала більше розуміти поведінку інших людей і їх манеру спілкування” “  

“За допомогою Ірини я почала розуміти своє тіло, мені ДУЖЕ сподобалось імпровізувати з Григорієм і Рурі”

“Я став ще більше слухати інших людей та покращив лідерські якості. Я став більш стресостійким та спокійнішим. Став більш оптимістичним”

“Навчився слухати, став стриманим”

“Якщо я поїду кудись у майбутньому я обов’язково знайду собі друзів. До цього проєкту я боявся, що залишусь один”

Найголовнішим під час проєкту було:

“Знайти нових друзів і радіти кожному моменту з ними”

“Командна робота та вміти почути кожного”

“Для мене найголовнішим стало тепло та доброта, які випромінювало все та всі навколо”

“Всім все одно, як ти виглядаєш”

“Оточення. Я вдячна дівчатам , які були зі мною впродовж цього проєкту, вони дуже комфортні. Ти можеш зробити що завгодно і вони тебе зрозуміють”

“Я очікував дещо інше, але вийшло набагато краще”

“Дружба, команда, розуміння кураторів”

“Зрозуміти свої особисті кордони і відкритися як творча особистість”

“Найголовнішим було  – залишатися собою”

“Мені сподобалось, що тут нема конкурсів, а ти просто виходиш та показуєш свою творчість і тебе підтримують. Це класно:)”

“Дякую вам всім , ви врятували моє темне життя. Відтепер буду поширювати світло і в своєму маленькому сірому містечку”

Підлітки зазначали також важливість відчуття підтримки з боку дорослих, готовність до взаємодії та відкритість.

100% дорослих, які працювали з дітьми під час проєкту, відзначають позитивні зміни , які відбулися за термін їхнього перебування на проєкті.  Діти з часом почали проявляти більшу ініціативність,активність, згуртованість. Їх внутрішня комунікація в командах покращилась, з’явились нові ідеї щодо власного життя, спільні плани, вони і після проєкту спілкуються між собою, діляться своїм життям, враженнями, планують зустрічі в майбутньому. Діти, які в перші дні були напруженими та закритими, розкрилися, почали показувати себе з різних боків, щиро здружилися, сумували в кінці проєкту – не хотіли розлучатися. Спостерігалися якісні зміни як в фізичному, так і в психоемоційному стані учасників проєкту, а також на когнітивному і поведінковому рівні.

АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ

яке відбулося через тиждень після повернення дітей додому, також показало високу терапевтичну ефективність проєкту. 93 % батьків відмітили, що проєкт був важливим і дуже важливим для дітей, відзначали видимі позитивні зміни у їхньому фізичному та психоемоційному стані:

“Став спокійніший. Більш самостійний.”

“Син ще більше почав вірити в себе, у свій талант. У нього покращився настрій.”

“Засяяв новими фарбами, став більш активним.” “Дитина повернулась з піднятим настроєм. Балакучою на емоціях. Якоюсь іншою більш спокійною, менш конфліктною”

“Донька повернулась з проєкту в чудовому стані. Її стан як психологічний так і фізичний чудовий. Вона сповнена чудових позитивних емоцій і спогадів.”

І таких відгуків маємо майже 100%

Батьки відмічали: відчуття спокою в дітей, збільшення впевненості, більшу відкритість, активність, збільшення лідерських якостей, самостійності, відповідальності, також зацікавленість до нових видів діяльності, встановлення нових соціальних контактів та розширення кола спілкування.

Серед найважливіших здобутків дітей батьки відмічають: 

• Досвід з комунікації з абсолютно незнайомими людьми, з творчими людьми,
• Побутову самостійність,
• Досвід самостійних виступів і взагалі самостійності – перебування без батьків
• Можливість спробувати себе у нових активностях,
• Зростання внутрішньої сміливості, впевненості, розкутості:
  – “Це безціний досвід у різних творчих напрямках, зі слів дитини чула про насичену творчу програму та можливість реалізувати свій потенціал будь-якими можливими способами. Окрім того досвід формування та знайомства з іншими у новій для неї спільноті, що є доволі важливою навичкою в сучасному світі.”
  – “Донька поборола свій страх публічних виступів, співала на сцені перед слухачами. Це був крутий досвід для неї”.
  – “Спілкування з новим людьми: однолітками, тренерами. Формування толерантності (деякі діти були не такі, як всі – в хорошому сенсі)”
  – “Життя прекрасне. Вона цікава іншим людям Особистість, інші люди цікаві їй. Пробувати щось нове захопливо. Світ добрий”
  – “Що можна жити без телефону і інтернету а набагато цікавіше коли у тебе є живі друзі.”
  – “Покращення психоемоційного стану,нові знання”
  – “Комунікації перш за все, зʼясувалося, що йому подобається співати і він може щось вигадувати сам”
  – “Він побачив скільки талановитих дітей, він ще більше вдохновився на навчання в художній школі.Він став більш організованим” і таке інше.

Як видно по результатам опитування переважна кількість батьків зазначила яскраво-виражені позитивні результати від участі дітей у творчому проєкті «Art Therapy Force».

Тобто, аналізуючи всі складові можна стверджувати , що реабілітаційна цінність проєкту є дуже високою, продовження такої  роботи  – є вкрай необхідною, особливо в умовах стовідсоткової травматизації дітей і підлітків через війну і пов’язаний  з нею довготривалий стрес та ізольованість через онлайн-навчання та переїзди, проблеми з комунікацією, адаптацію та величезний рівень агресії в суспільстві.