Липневий Kids Art Retreat Project — аналіз проєкту та психоемоційного стану учасників

В рамках проєкту «00. ART THERAPY FORCE» було організовано артвідновлюючий проєкт (Kids Art Retreat Project) з десятиденним перебуванням, під час якого було реалізовано програму відновлення через різні види мистецтва (арттерапії) для дітей та підлітків. Проєкт проходив у закарпатському регіоні України в період з 11 по 20 липня 2023 року.

Метою створення проєкту було:

• створення безпечного екологічного простору для дітей та підлітків з метою відновлення та допомоги у переживанні кризових травматичних подій;
• проведення курсу арттерапевтичних занять, направлених на реабілітацію та відновлення психоемоційного стану учасників проєкту;
• навчання дітей та підлітків технікам самодопомоги при відчутті тривоги або в будь-яких інших важких емоційних станах;
• сприяння соціальній інтеграції та загальному поліпшенню психоемоційного стану учасників проєкту.

У проєкті взяли участь 43 дитини віком від 8 до 16 років з 8 областей України: Харківської, Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської та міжнародна команда фахівців та фахівчинь з різних напрямків арт-терапії.

Для участі в реабілітаційній програмі табору було запрошено дітей, постраждалих від війни, які цікавилися та цікавляться різними видами творчості. Програма табору була організована таким чином, щоб дати дітям можливість спробувати різні форми творчої діяльності та активізувати процес відновлення та зцілення через творчість. В цьому контексті творчість розглядається та використовуються як потужний інструмент терапії та самодопомоги.

Спираючись на екологічність арттерапевтичних методів у реабілітаційній роботі зі стресом, кризою та травмою, фахівці наповнили програму табору різновидами відповідних активностей, а саме:

• акторська майстерність (заняття спрямовані на розвиток соціальної інтеграції, можливості емоційного вивільнення, прояву почуттів та емоцій, розвиток відчуття себе та інших);
• музична терапія (стабілізація внутрішнього стану через синхронізацію з ритмом, темпом тощо. Діти мали змогу грати на музичних інструментах, створювати шумовий оркестр, приймати участь у написанні пісень);
• танцювальна терапія та робота з тілом через рух (можливість виразити внутрішній стан через рух, краще відчути себе, вивільнити емоції та переживання, знизити відчуття напруженості, сприяти гармонізації внутрішнього стану);
• заняття з елементами арттерапії прикладним мистецтвом: малювання, групове малювання, робота з пластиліном, колажування тощо; 
• заняття з відеомейкінгу та монтажу;
• заняття з сексуальної просвіти для підлітків;
• знайомство з принципами ZERO WASTE;
• заходи активного відпочинку:  спільний похід у гори, кіновечір, басейн та after-party.

Програма складалася з урахуванням вікових особливостей учасників та різнилася в межах вікових груп відповідно до пріоритетних цілей та завдань. Так, для молодшої групи (вік учасників 8-10 років) заняття з акторської майстерності носили характер групових творчих ігор, сприяли розвитку просторової орієнтації, актуалізації уяви та креативності. Діти цієї вікової групи мали більше вільного часу для активних ігор та активностей. 

В середній (11-13 років) та старшій (14-16 років) групах акцент робився на розвиток командної комунікації, розвиток відчуття себе як індивідуальності з одного боку, а з іншого – частини соціальної групи, вивільнення емоційного спектру, надання можливості проявлення себе в різних сферах творчості. Також для учасників середньої та старшої груп були організовані заняття з сексуальної просвіти та інформованості та арттерапевтичне заняття зі створення колажу. Через колажування підлітки «говорили» про різні аспекти свого життя, піднімали важливі соціальні та внутрішньоособистісні питання, виражали емоції та почуття через метафору.

Результатом загальної командної роботи стало створення учасниками акторських та музичних перфоменсів, власних відео та фільмів, та презентація їх на загальному творчому вечорі.

Під час проєкту постійно відбувалися загальнотабірні святкові заходи (презентація мешканців по кімнатах, групові творчі вистави та виступи, колективні прогулянки, фотосесії, оркестрування, настільні ігри, загальні святкування).

Отже, протягом десяти днів учасники кемпу відвідували тематичні заняття з арттерапії, приймали участь у колективних та індивідуальних активностях, мали змогу проявити себе у різних видах мистецтва. Заняття проходили в атмосфері добровільності, безоціночності з боку фахівців та інших учасників, невимушеності та загальній психологічній екологічності. З боку фахівців та супроводжуючих дорослих мало місце чітке дотримання у спілкуванні позиції «рівний-рівному» та підтримки ініціативи з боку дітей.

Під час проєкту було дуже важливо відслідковувати динаміку змін у фізичному та психоемоційному стані учасників. Це здійснювалося шляхом аналізу динамічних даних, отриманих завдяки включеному спостереженню та проведенню багаторівневого анкетування. Були виділені основні критерії для оцінки динамічних змін у фізичному, психологічному та соціальній сферах:

• Активність та вмотивованість. Загальна фізична активність, прояв інтересу до різних видів діяльності (занять).
• Фізичний стан, базові потреби. Загальне здоров’я, апетит, нормальний сон, задоволення базових потреб, уміння говорити про них та шукати шляхи їх задоволення. Ступінь фізичного тонусу, втомлюваності.
• Соціальні контакти. Загальна соціальна інтегрованість, прояв інтересу до спілкування; ініціація спілкування з однолітками.
• Емоційний стан. Загальний позитивний настрій, доброзичливість, загальна емоційна стабільність. (Особлива увага на прояв гострих емоційних реакцій: агресивності, апатії, тривожності тощо)
• Вербальність. Аналіз словесної інформації в неформальній атмосфері (про що говорить, з якими емоціями, чи є повторюваний мотив). Здатність до вербалізації та рефлексивності.
• Когнітивний стан. Аналіз когнітивної сфери: здатності утримувати увагу, рівень прояву мисленнєвих процесів (аналіз, синтез, логічні зв’язки), наявність пізнавального інтересу тощо.
• Контакт з собою. Вербалізація власних усвідомлень, інсайтів, перспектив у майбутньому. Здатність проговорити свої відчуття, емоції, враження.

Аналіз динамічного  спостереження за учасниками кемпу

При первинному діагностуванні емоційної та когнітивної  сфер можна говорити про наявність у багатьох учасників кемпу відчуття фонової тривоги, «замороженості» відчуттів, емоцій та тілесних проявів, скутості, настороженості, зниження концентрації уваги та загальної працездатності. На «виході» значно покращився емоційний стан учасників, тілесні та емоційні прояви стали більш вільними та природними. Поліпшився контакт з собою: з тілом, розумінням себе (саморефлексія), емоційною та чуттєвою сферами. Діти почали значно краще та усвідомленіше відчувати себе в межах фізичних кордонів, а також своїх потреб, бажань, самоцінності. Завдяки обміну думками та враженнями підвищилася здатність до саморефлексії та загальна стресостійкість. Як відмічали супроводжуючі та діти, між учасниками старшої вікової групи відбулася міцна соціальна інтеграція. Спілкування та контактування продовжилося і за межами табору. У молодшій групі діти гуртувалися по малим групам (2-4 особи) згідно віковим характеристикам та спільним інтересам, але об’єднувалися при спільних завданнях, творчих активностях тощо. Дуже важливими були загальні заходи освітньо-розважального характеру, які давали змогу об’єднатися учасникам всіх вікових груп.

Завдяки різним формам творчої активності та загальній атмосфері безпеки, доброзичливості та підтримки діти   отримали змогу набуття і вдосконалення навичок соціальної взаємодії, вирішення побутових ситуації, конфліктів, розвитку досвіду встановлення та налагодження контакту, способів задоволення своїх потреб та вміння поєднувати їх з потребами інших. Учасники проявляли цікавість до активних рухливих занять та настільних ігор, з задоволенням відвідували музичні, танцювальні заняття та заняття з прикладної творчості. Крім того, діти ініціювали спілкування з дорослими, проявляли власні ініціативи, ділилися творчими ідеями та проводили майстер-класи для своїх однолітків та дорослих. Значно підвищився рівень емоційності: виражалися емоції радості, захоплення, інтересу, дивування. Разом з тим, деякі учасники проявили почуття суму, гніву, пригніченості та розпачу, які були спровоковані в певних ситуаціях занять або побуту. В таких випадках діти зверталися за підтримкою до відповідних фахівців табору, які допомагали стабілізувати емоційний стан та вирішити складну ситуацію.

Супроводжуючі дорослі відмічають помітні зміни у фізичному та психоемоційному стані дітей: на початку спостерігалися такі емоційні прояви, як апатія, напруженість, замкненість, настороженість, «закритість», тривожність, скутість; наприкінці табору емоційний стан набуває рис бадьорості, енергійності, ініціативності, відкритості, чуттєвості, впевненості, навіть на фоні певної фізичної втоми через інтенсивний графік занять. Загалом діти стали більш відкритими та вільними у вираженні себе, своїх позицій та інтересів, активними та ініціативними. Значний відсоток дітей проявляють відкритість до фізичної та психологічної близькості, готові приймати та надавати підтримку, демонструють прояви контакту з собою (усвідомлення фізичних та психологічних потреб, пошук їх задоволення). Відмічається покращення сну та апетиту у багатьох дітей та підвищення загального тонусу, енергетичності. Водночас певний відсоток дітей демонструють зниження фізичної та емоційної активності через нездужання.

Дуже важливим фактором стало підвищення самоцінності дітей, що дало змогу багатьом з них намітити конкретні практичні напрями майбутньої діяльності (перспективи). Старші діти відгукувалися про те, що з боку дорослих відчували повагу, гідність, важливість їхньої думки. У дітей спостерігається підвищення мотивації до різних видів діяльності, в тому числі до тих, якими вони займалися раніше; бажання спробувати себе у нових видах діяльності, жага до творчості та загальна зацікавленість. Труднощі, з якими стикалися діти, здебільшого були пов’язані з процесом адаптації до спільного проживання з сусідами по кімнаті, соціальної взаємодії, домовленостями при групових формах роботи тощо. Молодші діти демонстрували сильну потребу бути в контакті з батьками, частина дітей почала сумувати за рідними. Разом з тим вони набули навичок самостійного життя та розвинули комунікаційні навички взаємодії один з одним та з дорослими.

Діти середньої вікової групи біли більш орієнтовані на відпочинок, тому часами спостерігалась зниження мотивації до занять та творчих активностей. Також серед цієї вікової групи сильно проявилася конкуренція, яка часами переростала в конфлікти. 

Старші учасники кемпу демонстрували сильну потребу у міжособистісному спілкуванні, інтеграції, а також у прояві себе через різні творчі активності.

У декількох дітей мали місце сильні емоційні переживання, які актуалізувалися та підсилилися  в певних арт терапевтичних формах роботи. В таких випадках дітям надавалася консультативна підтримка з боку фахівців. В цілому, новий соціальний простір є чудовою платформою для розвитку комунікативних та соціальних навичок, тому адаптивний процес є цілком нормальним та закономірним.

100% дітей відмічають загальне позитивне враження від перебування у таборі та висловлюють бажання повторної участі у подібних проєктах. Говорячи про свою участь в проєкті, діти підкреслюють важливість безпечного простору, професійної підтримки з боку команди фахівців, творчу атмосферу табору та наявність кола однодумців.

«Я відчувала радість, комфорт та зацікавленість» (Валерія, 14 років)

«Чудові враження, з увагою підібрана програма, дійсний терапевтичний для дітей та підлітків підхід» (Софія, 15 р.)

«Багато крутезних людей та цікаві активності» (Елеонора, 16 р)

«Було багато різних активностей, найбільше сподобалася музика, також цей проєкт допоміг мені відпочити» (Влад, 13 р)

«Коли ти знаходишся у колі людей, що ніби з одного тіста з тобою, ти почуваєшся на своєму місці. Спокій, неймовірна радість та захоплення – ось мої емоції» ( Андрій, 14 р)

«Art Therapy Force» -справжнє джерело творчості та веселощів. Я дуже задоволений, що мав змогу стати частиною цього неймовірного кемпу. Тут панує дружня та невимушена атмосфера» (Максим, 16 р)

«радісний передоз» ( Кирил, 14 р)

«Я неймовірно задоволена проєктом. Я отримала дуже багато свіжої інформації та відкрила купу власних граней» (Анна, 14 р)

«…я відчуваю, що набралася сил, навчилася виходити з зони комфорту, працювати з партнерами в команді, пристосовуватися до нових ситуацій.» (Уляна, 16 р)

Вподобання до різних видів активностей

84% дітей серед найчастіших емоцій, які вони переживали під час перебуванні у таборі називають радість, задоволення, подив, захоплення, натхнення, інтерес. Також діти зазначають, що відчували такі емоції, як сум (14%) злість (5%), страх (5%), хвилювання (12%), спокій (9%). 

Значний відсоток дітей відмічають позитивні фізичні зміни: нормалізація сну, покращення апетиту, відчуття бадьорості та енергійності. Зазначаються також відчуття приємної  втоми внаслідок насиченої програми вдень, іноді відчуття недосипання через порушення режиму. В той же час діти повідомили про потребу у більшому відпочинку між різними видами творчих активностей.

Найбільш корисним в таборі з точки зору дітей було:

Навички та вміння, якими діти оволоділи (за їх відчуттями):

Протягом всього перебування в таборі діти робили свої власні відкриття та інсайти:

«Я став більш широко дивитися на світ, ніби як вийшов за рамки свого розуму» (Андрій, 14 років)

«Відкриттям стало те, що мені вдалося знайти коло тих, кому можна відкритися та поділитися чимось особистим, і не бути осудженим» (Максим, 16 р)

«Я можу подобатися людям, знайшовши безліч друзів тут. Я зрозуміла, що справа аж ніяк не в зовнішності» (Настя, 16 р)

«Я знайшла своє справжнє Я та перестала боятися публіки» (Таня, 14 р)

«Безлад – це круто. Часто саме в ньому народжується щось прекрасне» (Аня, 14 р)

«Подивись навколо: якщо тебе хтось залишив, знайди когось, хто тобі допоможе» (Уляна, 16 р)

«Мистецтво може бути різним і незвичним, але дуже цікавим» (Еля, 16 р)

«Жити в роботі – кайф, якщо вона тобі подобається. І кожну стіну можна зламати» ( Софія, 15 р)

Фахівці команди спеціалістів та супроводжуючих, які працювали з дітьми під час реалізації проєкту, відзначають якісні зміни у соціальній та емоційній сферах дітей. За їх спостереженнями, діти проявляють емоційну піднесеність, енергійність, бажання залишатися в комунікації, активність, згуртованість; вони говорять про нові ідеї, плани та перспективи, обмінюються контактами один з одним та з дорослими, діляться враженнями та сподіваннями на зустрічі в майбутньому. Діти, які в перші дні справляли враження насторожених та замкнених, розкрилися та стали почуватися більш комфортно та розслаблено. Дорога додому супроводжувалась приємними спогадами про події в кемпі, обміном враженнями та емоціями. 

«по приїзду учасники були подавлені, більшість зазначала, що перед цим в них не було мотивації до навчання і творчості. Перші дні всі були достатньо закриті, на початку проєкту учасникам не вистачало енергії. В кінці проєкту діти і підлітки почали більше посміхатися, бути більш фізично активними.»

«Учасники ставали більш відкритими та зацікавленими.»

«Діти відпочили, заспокоїлись, розслабились, стали розкриватись, багато взаємодіяти один з одним, відкривати нові грані себе та творити»

«Багато дітей, які були замкнуті в собі, під кінець проєкту відкрилися (або почали відкриватися), почали йти на контакт. Деякі діти були виснажені фізично, але заряджені емоційно.»

«Діти були приємно вражені професійністю менторів, кількістю та змістом творчих занять.»

Анкетування батьків відбувалося через 7-10 днів після повернення дітей додому. Тож, аналізуючи анкети батьків, можемо говорити про ефект закріплення результатів.

94% батьків зазначають видимі позитивні зміни  у фізичному та психоемоційному, включаючи когнітивну та мотиваційно-вольові сфери стані дітей після їх повернення з табору. Так, батьки зазначають зменшення тривожності, спокій, емоційну стабільність, підвищення уважності, концентрованості, зацікавленість до нових видів діяльності, відчуття впевненості, покращення сну та апетиту, інтерес та мотивованість до навчання, відчуття внутрішньої сили та енергії, встановлення нових соціальних контактів та розширення кола спілкування, самостійність та загальний тонус.

Серед найважливіших здобутків дітей батьки відмічають: 

• можливість спробувати себе у нових активностях;
• можливість розширення навичок соціальної взаємодії у безпечному просторі;
• розвиток вміння вирішувати конфлікти;
• можливість проявити себе, подолати внутрішні бар’єри;
• розвиток відчуття  впевненості в собі;
• розширення кола перспектив майбутнього;
• досвід публічного виступу та самопрезентації;
• можливість відпочити та емоційно розвантажитися;
• досвід нових соціальних контактів, розширення кола живого спілкування.

Отже, проаналізувавши динамічні зміни у фізичному та психоемоційному стані учасників кемпу, можна зазначити високу реабілітаційну зцілювальну ефективність проведеної програми. Реалізація даного проєкту є вкрай необхідною в сучасних умовах підвищеного стресу та травматизації населення через переживання війни та її наслідків.