Березневий Kids art retreat project — аналіз проєкту та психоемоційного стану учасників

В рамках проєкту «00. ART THERAPY FORCE» було організовано освітньо-реабілітаційний проєкт (Kids art-retreat project) з десятиденним перебуванням, під час якого реалізовувалась програма відновлення через різні види мистецтва (арттерапії) для дітей, підлітків та дорослих (студентів профільних навчальних закладів та працюючих фахівців).

Метою створення проєкту було:

• створення безпечного екологічного простору для дітей та підлітків з метою відновлення та допомоги у переживанні кризових травматичних подій;
• проведення курсу арттерапевтичних занять, направлених на реабілітацію та відновлення психоемоційного стану дітей та підлітків;
• навчання дітей, підлітків та дорослих технікам самодопомоги при відчутті тривоги або будь-яких інших важких емоційних станах;
• ознайомлення фахівців, що працюють з людьми, що переживають кризові та травматичні події практичним арт терапевтичним методам роботи за допомогою технік терапії з тілом (дихання, рух, відчуття), музикою (звук, ритм, мелодія), прикладною творчістю (малюнок, аплікація, ліплення);
• сприяння соціальній інтеграції та загальному поліпшенню психоемоційного стану учасників кемпу.

У проєкті взяли участь 22 дорослих: 11 фахівців (менторів), 11  фахівців, супроводжуючих дітей, спеціалістів допомагаючих професій, безпосередньо працюючих з людьми в кризових та травматичних подіях, студентів спеціалізованих навчальних закладів; 18 дітей, віком від 7 до 12 років та 19 підлітків 13-17 років з Харківської, Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської областей.

Для участі в реабілітаційній програмі проєкту було запрошено дітей, постраждалих від війни, які цікавилися та цікавляться різними видами творчої діяльності. Програма була організована таким чином, щоб дати дітям можливість спробувати різні форми творчої діяльності та активізувати процес відновлення та зцілення через творчість. В цьому контексті фахівці проєкту Art Therapy Force презентували творчість як потужний інструмент терапії та самодопомоги. Спираючись на екологічність артерапевтичних методів у реабілітаційній роботі зі стресом, кризою та травмою, Art Therapy Force наповнили програму проєкту різновидами відповідних активностей, а саме:

• акторська майстерність (заняття спрямовані на розвиток соціальної інтеграції, можливості емоційного вивільнення, прояву почуттів та емоцій, розвиток відчуття себе та інших);
• музична терапія (стабілізація внутрішнього стану через синхронізацію з ритмом, темпом тощо. Діти мали змогу грати на музичних інструментах , створювати шумовий оркестр, приймати участь у написанні пісень);
• танцювальна терапія та робота з тілом (можливість виразити внутрішній стан через рух, краще відчути себе, вивільнити емоції та переживання, знизити відчуття напруженості, сприяти гармонізації внутрішнього стану);
• заняття з елементами арттерапії прикладним мистецтвом: малювання, групове малювання, робота з пластиліном, камінням, колажування, текстотерапія тощо. Можливість для саморозкриття через різні форми творення, емоційна стабілізація, саморефлексія.

Також програма включала в себе освітньо-ознайомчі заняття з відеомейкінгу та монтажу, а також низку демонстраційно-практичних занять з рухової терапії для дорослих.

Програма складалася з урахуванням вікових особливостей учасників та різнилася в межах молодшої та старшої групи відповідно до пріоритетних цілей та завдань. Так, для молодшої групи заняття з акторської майстерності носили характер групових творчих ігор, сприяли розвитку просторової орієнтації, актуалізації уяви та креативності. Також учасники молодшої групи мали більше занять з малювання, ліплення тощо. В старшій групі акцент робився на розвитку командної комунікації, розвитку відчуття себе як індивідуальності з одного боку, а з іншого — частини соціальної групи,  вивільнення емоційного спектру, надання можливості проявлення себе в різних аспектах. Через колажування підлітки «говорили» про різні аспекти свого життя, про які важко сказати словами.

Дорослі супроводжуючі та фахівці мали змогу здійснити обмін професійним досвідом. Також вони приймали участь у різноманітних активностях з музичної, рухової та текстової терапії.

Під час проєкту постійно відбувалися загальнопроєктні святкові заходи (презентація мешканців по кімнатах, групові творчі вистави та виступи, колективні прогулянки, фотосесії, оркестрування, загальне свято біля вогнища тощо).

Отже, протягом десяти днів учасники проєкту відвідували тематичні заняття з арттерапії, приймали участь у колективних та індивідуальних активностях, мали змогу проявити себе у різних видах мистецтва. Заняття проходили в атмосфері добровільності, безоціночності з боку фахівців та інших учасників, невимушеності та загальній психологічній екологічності. З боку фахівців та супроводжуючих дорослих мало місце чітке дотримання у спілкуванні позиції «рівний-рівному».

Під час проєкту було дуже важливо відслідкувати динаміку змін у фізичному та психоемоційному стані учасників. Це здійснювалося шляхом аналізу динамічних даних, отриманих завдяки включеному спостереженню та проведенню багаторівневого анкетування. Були виділені основні критерії для оцінки динамічних змін у фізичній, психологічній та соціальній сферах:

• Активність та вмотивованість. Загальна фізична активність, прояв інтересу до різних видів діяльності (занять).
• Фізичний стан, базові потреби. Загальне здоров’я, апетит, нормальний сон, задоволення базових потреб, уміння говорити про них та шукати шляхи їх задоволення. Ступінь фізичного тонусу, втомлюваності.
• Соціальні контакти. Загальна соціальна інтегрованість, прояв інтересу до спілкування; ініціація спілкування з однолітками. Підтримка контакту з батьками (родичами).
• Емоційний стан. Загальний позитивний настрій, доброзичливість, загальна емоційна стабільність. (Особлива увага на прояв гострих емоційних реакцій: агресивності, апатії, тривожності тощо)
• Вербальність. Аналіз словесної інформації в неформальній атмосфері (про що говорить, з якими емоціями, чи є повторюваний мотив). Здатність до вербалізації та рефлексивності.
• Когнітивний стан. Аналіз когнітивної сфери: здатності утримувати увагу, рівень прояву мисленнєвих процесів (аналіз, синтез, логічні зв’язки), наявність пізнавального інтересу тощо.
• Контакт з собою. Вербалізація власних усвідомлень, інсайтів, перспектив у майбутньому. Здатність проговорити свої відчуття, емоції, враження.

Аналіз динамічного спостереження за учасниками проєкту

При первинному діагностуванні емоційної сфери можна говорити про наявність у багатьох учасників проєкту відчуття фонової тривоги, «замороженості» відчуттів, емоцій та тілесних проявів, скутості, настороженості.  На «виході» значно покращився емоційний стан учасників, тілесні та емоційні прояви стали більш вільними та природними. Поліпшився контакт з собою: з тілом, розумінням себе ( саморефлексія), емоційною та чуттєвою сферами. Діти почали значно краще, усвідомлено відчувати себе в межах фізичних кордонів, а також своїх потреб, бажань, самоцінності. Завдяки обміну думками та враженнями підвищилася здатність до саморефлексії та загальна стресостійкість. Як відмічали супроводжуючі та діти, відбулася міцна соціальна інтеграція, особливо між старшою групою (підлітками) кемпу. Спілкування та контактування продовжилося і за межами проєкту. У молодшій групі діти гуртувалися по малим групам (2-4 особи) згідно віковим характеристикам та спільним інтересам, але об’єднувалися при спільних завданнях, творчих активностях тощо. Дуже важливими були загальні заходи освітньо-розважального характеру, які давали змогу об’єднатися учасникам всіх вікових груп.

Завдяки різним формам творчої активності та загальній атмосфері безпеки, доброзичливості та підтримки діти швидко згуртувалися та соціально інтегрувалися. Спілкування набуло характеру невимушеності та близькості. Спостерігалась цікавість до фізичних ігор та занять, з задоволенням відвідувалися музичні, танцювальні заняття та заняття з прикладної творчості. Крім того, діти ініціювали спілкування з дорослими, проявляли власні ініціативи, ділилися творчими ідеями та проводили майстер-класи для своїх однолітків та дорослих. Значно підвищився рівень емоційності: виражалися емоції радості, захоплення, інтересу, дивування. Разом з тим деякі учасники проявили почуття суму,  гніву, пригніченості які «піднялися» на творчих заняттях. В таких випадках діти зверталися за підтримкою до фахових супроводжуючих проєкту.

Супроводжуючі дорослі відмічають помітні зміни у фізичному та психоемоційному стані дітей: на початку спостерігалися такі емоційні прояви, як апатія, напруженість, замкненість, настороженість, «закритість», тривожність, скутість; наприкінці проєкту емоційний стан набуває рис бадьорості, енергійності, ініціативності, відкритості, чуттєвості, впевненості. Загалом діти стали більш відкритими та вільними у вираженні себе, своїх позицій та інтересів, активними та ініціативними. Значний відсоток дітей проявляють відкритість до фізичної та психологічної близькості, готові приймати та надавати підтримку, демонструють прояви контакту з собою (усвідомлення фізичних та психологічних потреб, пошук їх задоволення). Відмічається покращення сну та апетиту у багатьох дітей та підвищення загального тонусу, енергетичності. Дуже важливим фактором стало підвищення самоцінності дітей, що дало змогу багатьом з них намітити конкретні практичні напрями майбутньої діяльності (перспективи). Старші діти відгукувалися про  те, що з боку дорослих відчували повагу, гідність, важливість їхньої думки. Труднощі, з якими стикалися діти, здебільшого були пов’язані з процесом адаптації до спільного проживання з сусідами по кімнаті, соціальної взаємодії, домовленостями при групових формах роботи тощо. Також декількох підлітків мали місце емоційні переживання, які актуалізувалися та підсилилися  в певних арт терапевтичних формах роботи. В таких випадках дітям надавалася консультативна підтримка з боку фахівців. В цілому, новий соціальний простір є чудовою платформою для розвитку комунікативних та соціальних навичок, тому адаптивний процес є цілком нормальним та закономірним.

100% дітей відмічають загальне позитивне враження від перебування у таборі та висловлюють бажання повторної участі у подібних проєктах.

Вподобання до різних видів активностей

89% дітей молодшої групи та 85% дітей старшої групи серед найчастіших емоцій, які вони переживали під час проєкту називають радість, задоволення, подив, захоплення, натхнення, хвилювання.

Значний відсоток дітей (34% молодших, 53% старших) відмічають позитивні фізичні зміни: нормалізація сну, покращення апетиту, відчуття бадьорості та енергійності. Зазначаються також відчуття приємної втоми внаслідок насиченої програми вдень, іноді відчуття недосипання через порушення режиму.

Найбільш корисним в таборі з точки зору дітей було:

Молодша група:

• Спілкування з друзями 33%
• Фізичні активні ігри, походи 30%
• Творчі заняття 17%
• Відпочинок та розваги 20%
• Старша група
• Соціальна інтеграція, комунікація 50%
• Нові знання, можливість творчої активності 50%

Підлітки зазначають важливість відчуття підтримки з боку дорослих, готовність до взаємодії та відкритість.

100% дорослих, які супроводжували дітей під час проєкту, включаючи дорогу до бази і повернення додому, відзначають якісні зміни у соціальній та емоційній сферах. За їх спостереженнями, діти проявляють емоційну піднесеність, енергійність, бажання залишатися в комунікації, активність, згуртованість; вони говорять про нові ідеї, плани та перспективи, обмінюються контактами один з одним та з дорослими, діляться враженнями та сподіваннями на зустрічі в майбутньому. Діти, які в перші дні справляли враження насторожених та замкнених, розкрилися та почувалися більш комфортно та розслаблено. Дорога додому супроводжувалась приємними спогадами про події на проєкту, обміном враженнями та емоціями.

Анкетування батьків відбувалося через 7-10 днів після повернення дітей додому. Тож, аналізуючи анкети батьків, можемо говорити про ефект закріплення результатів.

98% батьків зазначають видимі позитивні зміни у фізичному та психоемоційному, включаючи когнітивну та мотиваційно-вольові сфери стані дітей після їх повернення з табору. Так, батьки зазначають зменшення тривожності, спокій, емоційну стабільність, підвищення уважності, концентрованості, зацікавленість до нових видів діяльності, чуттєвість та емоційна теплість до рідних, відчуття впевненості, гордості за себе, покращення сну та апетиту, інтерес та мотивованість до навчання, відчуття внутрішньої сили та енергії, встановлення нових соціальних контактів та розширення кола спілкування.

Серед найважливіших здобутків дітей батьки відмічають:

• можливість спробувати себе у нових активностях;
• можливість розширення навичок соціальної взаємодії у безпечному просторі;
• розвиток вміння вирішувати конфлікти;
• можливість проявити себе, подолати внутрішні бар’єри;
• розвиток відчуття впевненості в собі;
• розширення кола перспектив майбутнього;
• досвід публічного виступу та самопрезентації;
• можливість відпочити та емоційно розвантажитися;
• досвід нових соціальних контактів, розширення кола живого спілкування.

Отже, проаналізувавши динамічні зміни у фізичному та психоемоційному стані учасників проєкту, можна зазначити високу реабілітаційну зцілювальну ефективність проведеної програми. Реалізація даного проєкту є вкрай необхідною в сучасних умовах підвищеного стресу та травматизації населення через переживання війни та її наслідків.