Денний Kids Art Retreat Project — аналіз проєкту та психоемоційного стану учасників

В межах проєкту «ART THERAPY FORCE» було організовано артвідновлюючий KIDS ART-RETREAT PROJECT, який відбувся 19 — 24 червня 2023 року на базі комунального закладу «Первомайський ліцей №2 Первомайської міської ради Харківської області.

Метою проєкту було:

  • створення екологічного, безпечного, розслаблюючого простору для дітей та підлітків з метою відновлення та відпочинку від негативних емоцій, пов’язаних з наслідками війни та інших кризових ситуацій;
  • активізація процесів самопізнання, самосвідомості, самоцінності, відновлення та зцілення через залученість до  арттерапевтичних активностей;
  • навчання підлітків технікам самодопомоги при відчутті тривоги або в будь-яких інших важких емоційних станах;
  • сприяння соціальній інтеграції та загальному поліпшенню психоемоційного стану учасників кемпу.

Для участі в програмі проєкту було запрошено 30 дітей, які цікавляться різними видами творчої діяльності, спортом. 

Програма табору була організована таким чином, щоб дати дітям можливість спробувати різні форми діяльності. Пріоритетними формами взаємодії, які мали стати потужним  інструментом терапії та самодопомоги, були обрані активності арт терапевтичної спрямованості. Спираючись на екологічність арт терапевтичних методів у реабілітаційній роботі зі стресом, кризою та травмою, тривожними станами, програма табору з відповідних активностей, а саме:

  • акторська майстерність (заняття спрямовані на розвиток соціальної інтеграції, можливості емоційного вивільнення, прояву почуттів та емоцій, розвиток відчуття себе та інших, креативність при створенні творчих мініатюр);
  • музична терапія (стабілізація внутрішнього стану через синхронізацію з ритмом, темпом тощо. Діти мали змогу грати на музичних інструментах, відчувати вібраційний вплив різних інструментів, створювати шумовий оркестр);
  • танцювальна терапія та робота з тілом (можливість виразити внутрішній стан через рух, імпровізацію, краще відчути себе, вивільнити емоції та переживання, знизити відчуття напруженості, сприяти гармонізації внутрішнього стану, оволодіти навичками дихання, центрування, заземлення);
  • заняття з елементами арттерапії прикладним мистецтвом: малювання, колажування, створювання артбуків, прикрас для себе тощо (можливість для саморозкриття через різні форми творення, емоційна стабілізація, саморефлексія);
  • також програма включала освітньо-ознайомчі заняття зі спортивної гри «петанк», знайомство з сучасною українською музикою та екологічним проектом «Zero Waste», а також практичні заняття з технології створення настільних ігор. 

Складовою програми також були активності, які створювали дружню, невимушену, комфортну атмосферу: загальні кола для спілкування та рефлексії, гра «Павутинка», гра «Таємний друг», таємні побажання у форматі адвент календаря.

Програма складалася з урахуванням вікових особливостей учасників. Акцент робився з одного боку на розвиток командної комунікації, відчуття себе частиною соціальної групи, а з іншого – на розвиток відчуття себе як індивідуальності. Учасники мали можливість вільно пересуватися табором, вільно ділитися думками та емоціями, проявляти себе в різних активностях. Через колажування підлітки «розповіли» про те, що є об’єктом їхнього захоплення. Під час арт терапевтичного малювання учасники створювали дерево, яке наділяли  силою, якої їм бракує і ділилися за бажанням цією силою з іншими. Також учасники проявили креативність – спробували дати життя предметам, які вже призначалися для смітника. 

Отже протягом 6 днів учасники кемпу відвідували тематичні заняття з арт терапії, приймали участь в колективних та індивідуальних активностях, мали змогу проявити себе у різних видах мистецтва. Заняття проходили в атмосфері добровільності, безоціночного спілкування, невимушеності та при загальній психологічній екологічності. З боку фахівців і дорослих мало місце чітке дотримання у спілкуванні позиції «рівний-рівному».

Під час проєкту було дуже важливо відслідковувати динаміку змін у фізичному та психоемоційному стані учасників. Це здійснювалося шляхом аналізу динамічних даних, отриманих завдяки включеному спостереженню та проведенню багаторівневого анкетування. Були виділені основні критерії для оцінки динамічних змін у фізичній, психологічній та соціальній сферах:

  • Активність та вмотивованість. Загальна фізична активність, прояв інтересу до різних видів діяльності (занять).
  • Фізичний стан, базові потреби. Загальне здоров’я, апетит, нормальний сон, задоволення базових потреб, уміння говорити про них та шукати шляхи їх задоволення. Ступінь фізичного тонусу, втомлюваності.
  • Соціальні контакти. Загальна соціальна інтегрованість, прояв інтересу до спілкування; ініціація спілкування з однолітками. Підтримка контакту з батьками (родичами).
  • Емоційний стан. Загальний позитивний настрій, доброзичливість, загальна емоційна стабільність. (Особлива увага на прояв гострих емоційних реакцій: агресивності, апатії, тривожності тощо)
  • Вербальність. Аналіз словесної інформації в неформальній атмосфері (про що говорить, з якими емоціями, чи є повторюваний мотив). Здатність до вербалізації та рефлексивності.
  • Когнітивний стан. Аналіз когнітивної сфери: здатності утримувати увагу, рівень прояву мисленнєвих процесів (аналіз, синтез, логічні зв’язки), наявність пізнавального інтересу тощо.
  • Контакт з собою. Вербалізація власних усвідомлень, інсайтів, перспектив у майбутньому. Здатність проговорити свої відчуття, емоції, враження.

В кемпі брали участь:  20 (66%)  учнів ліцею, 8 (26%) учнів, які навчаються в інших ЗНЗ міста, 2 (8%) – діти з числа вимушених переселенців. 

Склад учасників за віком:

  • 12 років – 1 підліток (4%);
  •  13 років – 9 (36%);
  •  14 років – 6 (24%);
  • 15 років – 7 (28%);
  • 16 років – 2 (8%).

За гендерним складом: 25 (83%) дівчат, 5 (17%) хлопців.

Для участі в активностях підлітки, за допомогою творчої вправи, були об’єднані в дві сталі групи, а на певних етапах проєкту об’єднувалися в пари, мікрогрупи, або працювали разом.

В реєстраційних анкетах та у вхідному інтерв’ю зазначені такі очікування та бажання учасників:

  • Провести час з друзями – 4 (13%)
  • Набути нових знайомства, нових друзів – 11 (36%)
  • Набути нового досвіду, нових знань – 12 (40%)
  • Нові емоції, нові враження – 8 (26%)
  • Розслабитися, відпочити, відволіктися від проблем – 3 (10%)
  • Зацікавила арт терапія, цікава творча діяльність – 2 (8%)

Ми бачимо, що у всіх учасників очікування відповідають підлітковому віку: отримати нові емоції від нової діяльності та від нових соціальних контактів. Це те, чого особливо не вистачає під час онлайн навчання. А також присутнє бажання змінити почуття нудьги, тривоги на яскраві емоції, які сприяють відновленню психологічного здоров’я.

Вихователі і ментори відмічали, що в перший день було важко активізувати дітей на те, щоб вони почали рухатись,  дихати, говорити. В них відчувалася напруга, певна недовіра, хвилювання, оскільки, по-перше, під час війни стало дуже мало активностей, можливостей для самореалізації та комунікації дітей та підлітків; по-друге, більшість дітей не мали досвіду перебування в таборах, не комунікували настільки близько з незнайомими дорослими, ніколи не співпрацювали так активно зі своїм тілом. В перший день у деяких дітей було хвилювання, що ні з ким не зможуть познайомитись та завести дружні стосунки, але дуже швидко ці страхи зникли.      

На початку табору багатьом дітям було важко розкриватись перед великою кількістю незнайомих людей та говорити про свої почуття та емоції: хтось соромився, хтось боявся, що його не зрозуміють дорослі та однолітки. 

Вже на другий день менторам вдалося більше розрухати, замотивувати, зацікавити учасників, і вони поступово почали розкриватися та більше говорити про свої почуття, краще розуміти себе та чого вони хочуть, на що здатні. Деякі відкрито визнавали, що не люблять рухатись під музику та імпровізувати, і що їм в певних активностях не комфортно.

Діти на початку поділились на декілька неформальних груп, але в цілому всі вільно комунікували один з одним і коли виникала необхідність попрацювати в парі, або новій мікрогрупі, це їх не засмучувало і вони знаходили спільну мову з іншими однолітками. Конфліктів не спостерігалось, була гарна дружня атмосфера. 

Прояву особливо гострих емоційних реакцій не спостерігалось. Діти зазвичай були бадьорі та радісні. Якщо бачили, що у когось емоційні негаразди, то їм активно надавали підтримку і однолітки, і дорослі. 

Важко давалася рефлексія минулого дня. Причина криється в тому, що діти не звикли давати оцінку своєму стану та вербалізувати його. Ще рефлексивну функцію притупляла велика перенасиченість емоціями, в яких важко виділити щось головне. Дружня, комфортна атмосфера посприяла збільшенню довіри до оточуючих, до світу, підлітки почали  говорили про свої плани на майбутнє, про те що готові спробувати себе у чомусь новому та не боятися осуду інших, хоча це дуже складно в підлітковому віці.

На рівні вихідного анкетування були отримані наступні результати:

Як би ти описав враження та задоволення від перебування у таборі?

Переважають відповіді: захоплення, радість, легкість, задоволення, щастя, позитивні емоції, комфорт, цікавість, постійне перебування в творчій атмосфері та якомусь русі, наповнення новими силами, враженнями, емоціями.

«…стала менше думати про те, що можуть подумати сторонні люди, табір підштовхнув мене до того, щоб робити те, що хочеться… я дуже вдячна всім тим людям, які ділилися зі мною позитивом і підтримували, коли я була в таборі, я настільки ціную той час проведення в таборі, що не можу пояснити простими словами 🙂 І ще, я дивлюся на ситуації і світ вже зовсім інакше, величезне спасибі !!!»;

«…я давно не отримувала таких емоцій…»;

«В таборі завжди час минав швидко й зовсім не хотілося йти до дому»;

«…набралася нових сил була сповнена враженнями».

Чи хотів би ти в майбутньому приймати участь у подібних таборах?

100% –  дуже хотів/хотіла.

Який день табору тобі запам’ятався найбільше і чому?

  • Перший день (змішані емоції… класна ідея з павутинням)– 5;
  • Вечір талантів (це так кльово коли діти можуть показати що вони вміють та їх підтримають) – 3;
  • Коли грали і виготовляли настільні ігри – 3;
  • Коли робили інсталяції зі сміття –  3;
  • Коли придумували танцювальні рухи – 1;
  • Коли були музичні джеми – 3;
  • Творчий вечір (всі розкрилися для мене з нової сторони. Також дізналися своїх таємних друзів – реакція кожного була така щира… підготовка та сама атмосфера в той день) – 5;
  • Останній (бо дуже сумно,.. класна вечірка) – 4;
  • Усі дні (все було неймовірно… море незабутніх емоцій за такий короткий проміжок часу) – 3.

Які активності програми тобі найбільше сподобалися і чому?

  • Гра петанк (щось новеньке … Дуже азартна та цікава гра. Хочу ще раз спробувати) Я хочу взяти реванш) – 12;
  • Музичні джеми (дуже цікаво знаходити себе у різних музичних інструментах, весело, виходили з зони комфорту) – 11;
  • Танці, концентрування, дихання  (можна вийти за рамки свого комфорту і відкритися перед всіма, кайфово!) – 7 ;
  • Настільні ігри – 5;
  • Акторство (допомагає впоратись зі стресом, цікаво, весело)  – 5;
  • Виготовлення арт буків – 3;
  • Знайомство з сучасною українською музикою (Тепер уже на всі 100% відмовилася від російської музики і знайшла для себе той стиль української музики котрий мені дуже сподобався)  – 2;
  • Малювання – 1;
  • Виготовлення браслетів (круто робити щось для себе своїми руками!) – 1;
  • Все сподобалось – 1.

Цікаво порівняти активності, які сподобалися учасникам під час перебування в таборі, з тими інтересами, які були заявлені у реєстраційних анкетах, а саме:

  • Люблю малювати, фотографувати – 13;
  • Люблю музику, спів, граю на музичному інструменті – 7;
  • Займаюсь спортом – 6;
  • Люблю в’язати, шити, займатися бісероплетінням, приготуванням їжі – 5;
  • Танці – 4;
  • Вивчаю іноземну мову – 3;
  • Люблю літературу, трішки пишу – 3;
  • Відеоігри – 2;
  • Театральне мистецтво – 1;
  • Громадська діяльність – 1;
  • Вивчення культури різних народів – 1.

Акцент з малювання як найбільш популярної активності дітей під час відпочинку змістився на ті активності, які вони відкрили для себе під час перебування в таборі. Відмічаємо розширення діапазону інтересів навіть при тому, що вихідних анкет на 5 менше, ніж вхідних.

Що тобі не сподобалося і чому?

  • все сподобалося, тільки мало днів, все швидко пройшло – 1;
  • хореографія, можна сказати, що занадто тактильний урок… танці, мені не подобаються танці – 2;
  • напевно трохи дихальні вправи,  тому що інколи там було потрібно ділитися або розслабитися, а в мене навпаки наростала напруга – 1.

Що під час перебування у таборі викликало у тебе труднощі? Як ти їх долав?

  • Труднощів не виникало – 16;

– «Знайомство і контактування  з іншими людьми …Але потім, коли звиклася з цими людьми, було набагато легше… я змогла подолати цю проблему та стала більш відкритою» – 2;

– «… було важко говорити при такій великій кількості людей, але я розуміла що мене ніхто не осудить… я поборола це і тепер менше боюся виступати перед публікою» – 3;

«Труднощі були тільки тоді, коли показували гру петанк бо трішки важкувато грати, але якщо трішки потренуватися то все вийде»;

«Мені тяжко бути в команді, мені легче робити все самому, приходилось робити в команді, і допомагати один одному»;

«Викликало труднощі рухливі заняття але потім я ввійшла у ритм і було легше»;

«Танці, але я подумав, що не так вже и погано та танцював».

Чи змінювався і як твій фізичний стан (сон, апетит, втома)?

  • Більшість дітей відповіли, що відчували в кінці дня втому, тому раніше лягали спати. Для більшості ця втома була приємною, бо були задоволеними тим, що відбувалося в таборі, але «…з кожним разом втома відчувалася все менше». 
  • Втома на тлі позитивних емоцій посприяла гарному сну. Учасники відмітили, що «привели свій графік сну в норму… збільшився якісний сон…стала краще спати … з’явився інтерес до того щоб лягати раніше спати»
  • Також учасники зазначили, що стали більш активними, енергійними, навчилися виходити зі становища, коли важко дихати.                                 .
  • Проблем з апетитом не виникало. За спостереженнями діти, які на початку погано їли, через тиждень їли з більшим апетитом. Підлітки із задоволенням відвідували кава-брейк, де можна було не тільки перекусити, а й поспілкуватися з дорослими в ще більш неформальних обставинах. Після смачного обіду діти мріяли про обідній сон, відпочинок. Взагалі в програмі, в силу обмеженого часу на роботу табору, мало було можливостей на відпочинок та неформальне спілкування. 

Підлітки та їхні батьки зазначають важливість відчуття підтримки з боку дорослих, готовність до взаємодії та відкритість, створення атмосфери рівних, довірливих стосунків.

Діти, які в перші дні справляли враження насторожених та замкнених, потім розкрилися та почувалися більш комфортно та розслаблено. Щовечора учасники кемпу при поверненні додому ділилися з рідними приємними враженнями за день. 

Анкетування батьків відбувалося через тиждень після закінчення табору. Тож, аналізуючи анкети батьків, можемо говорити про ефект закріплення результатів.

Батьки зазначають видимі позитивні зміни у фізичному та психоемоційному стані, включаючи когнітивну та мотиваційно-вольові сфери дітей після їх повернення з табору. Так, батьки зазначають зменшення тривожності, спокій, емоційну стабільність, підвищення уважності, концентрованості, зацікавленість до нових видів діяльності, відчуття впевненості, гордості за себе, покращення сну та апетиту, відчуття внутрішньої сили та енергії, встановлення нових соціальних контактів та розширення кола спілкування.

Серед найважливіших здобутків дітей батьки відмічають: 

  • можливість спробувати себе у нових активностях;
  • можливість розширення навичок соціальної взаємодії у безпечному просторі;
  • можливість проявити себе, подолати внутрішні бар’єри;
  • розвиток відчуття  впевненості в собі;
  • розширення кола перспектив майбутнього;
  • досвід публічного виступу та самопрезентації;
  • можливість відпочити та емоційно розвантажитися;
  • досвід нових соціальних контактів, розширення кола живого спілкування.

Отже, проаналізувавши динамічні зміни у фізичному та психоемоційному стані учасників кемпу, можна зазначити високу реабілітаційну зцілювальну ефективність проведеної програми. Реалізація даного проєкту є вкрай необхідною в сучасних умовах підвищеного стресу та травматизації населення через переживання війни та її наслідків. 

Може бути цікавим: