В межах проєкту «ART THERAPY FORCE» було організовано артвідновлюючий KIDS ART-RETREAT PROJECT, який відбувся 19 — 24 червня 2023 року на базі комунального закладу «Первомайський ліцей №2 Первомайської міської ради Харківської області.
Метою проєкту було:
Для участі в програмі проєкту було запрошено 30 дітей, які цікавляться різними видами творчої діяльності, спортом.
Програма табору була організована таким чином, щоб дати дітям можливість спробувати різні форми діяльності. Пріоритетними формами взаємодії, які мали стати потужним інструментом терапії та самодопомоги, були обрані активності арт терапевтичної спрямованості. Спираючись на екологічність арт терапевтичних методів у реабілітаційній роботі зі стресом, кризою та травмою, тривожними станами, програма табору з відповідних активностей, а саме:
Складовою програми також були активності, які створювали дружню, невимушену, комфортну атмосферу: загальні кола для спілкування та рефлексії, гра «Павутинка», гра «Таємний друг», таємні побажання у форматі адвент календаря.

Програма складалася з урахуванням вікових особливостей учасників. Акцент робився з одного боку на розвиток командної комунікації, відчуття себе частиною соціальної групи, а з іншого – на розвиток відчуття себе як індивідуальності. Учасники мали можливість вільно пересуватися табором, вільно ділитися думками та емоціями, проявляти себе в різних активностях. Через колажування підлітки «розповіли» про те, що є об’єктом їхнього захоплення. Під час арт терапевтичного малювання учасники створювали дерево, яке наділяли силою, якої їм бракує і ділилися за бажанням цією силою з іншими. Також учасники проявили креативність – спробували дати життя предметам, які вже призначалися для смітника.
Отже протягом 6 днів учасники кемпу відвідували тематичні заняття з арт терапії, приймали участь в колективних та індивідуальних активностях, мали змогу проявити себе у різних видах мистецтва. Заняття проходили в атмосфері добровільності, безоціночного спілкування, невимушеності та при загальній психологічній екологічності. З боку фахівців і дорослих мало місце чітке дотримання у спілкуванні позиції «рівний-рівному».
Під час проєкту було дуже важливо відслідковувати динаміку змін у фізичному та психоемоційному стані учасників. Це здійснювалося шляхом аналізу динамічних даних, отриманих завдяки включеному спостереженню та проведенню багаторівневого анкетування. Були виділені основні критерії для оцінки динамічних змін у фізичній, психологічній та соціальній сферах:
В кемпі брали участь: 20 (66%) учнів ліцею, 8 (26%) учнів, які навчаються в інших ЗНЗ міста, 2 (8%) – діти з числа вимушених переселенців.
Склад учасників за віком:
За гендерним складом: 25 (83%) дівчат, 5 (17%) хлопців.
Для участі в активностях підлітки, за допомогою творчої вправи, були об’єднані в дві сталі групи, а на певних етапах проєкту об’єднувалися в пари, мікрогрупи, або працювали разом.
В реєстраційних анкетах та у вхідному інтерв’ю зазначені такі очікування та бажання учасників:
Ми бачимо, що у всіх учасників очікування відповідають підлітковому віку: отримати нові емоції від нової діяльності та від нових соціальних контактів. Це те, чого особливо не вистачає під час онлайн навчання. А також присутнє бажання змінити почуття нудьги, тривоги на яскраві емоції, які сприяють відновленню психологічного здоров’я.
Вихователі і ментори відмічали, що в перший день було важко активізувати дітей на те, щоб вони почали рухатись, дихати, говорити. В них відчувалася напруга, певна недовіра, хвилювання, оскільки, по-перше, під час війни стало дуже мало активностей, можливостей для самореалізації та комунікації дітей та підлітків; по-друге, більшість дітей не мали досвіду перебування в таборах, не комунікували настільки близько з незнайомими дорослими, ніколи не співпрацювали так активно зі своїм тілом. В перший день у деяких дітей було хвилювання, що ні з ким не зможуть познайомитись та завести дружні стосунки, але дуже швидко ці страхи зникли.
На початку табору багатьом дітям було важко розкриватись перед великою кількістю незнайомих людей та говорити про свої почуття та емоції: хтось соромився, хтось боявся, що його не зрозуміють дорослі та однолітки.
Вже на другий день менторам вдалося більше розрухати, замотивувати, зацікавити учасників, і вони поступово почали розкриватися та більше говорити про свої почуття, краще розуміти себе та чого вони хочуть, на що здатні. Деякі відкрито визнавали, що не люблять рухатись під музику та імпровізувати, і що їм в певних активностях не комфортно.
Діти на початку поділились на декілька неформальних груп, але в цілому всі вільно комунікували один з одним і коли виникала необхідність попрацювати в парі, або новій мікрогрупі, це їх не засмучувало і вони знаходили спільну мову з іншими однолітками. Конфліктів не спостерігалось, була гарна дружня атмосфера.
Прояву особливо гострих емоційних реакцій не спостерігалось. Діти зазвичай були бадьорі та радісні. Якщо бачили, що у когось емоційні негаразди, то їм активно надавали підтримку і однолітки, і дорослі.
Важко давалася рефлексія минулого дня. Причина криється в тому, що діти не звикли давати оцінку своєму стану та вербалізувати його. Ще рефлексивну функцію притупляла велика перенасиченість емоціями, в яких важко виділити щось головне. Дружня, комфортна атмосфера посприяла збільшенню довіри до оточуючих, до світу, підлітки почали говорили про свої плани на майбутнє, про те що готові спробувати себе у чомусь новому та не боятися осуду інших, хоча це дуже складно в підлітковому віці.

Як би ти описав враження та задоволення від перебування у таборі?
Переважають відповіді: захоплення, радість, легкість, задоволення, щастя, позитивні емоції, комфорт, цікавість, постійне перебування в творчій атмосфері та якомусь русі, наповнення новими силами, враженнями, емоціями.
«…стала менше думати про те, що можуть подумати сторонні люди, табір підштовхнув мене до того, щоб робити те, що хочеться… я дуже вдячна всім тим людям, які ділилися зі мною позитивом і підтримували, коли я була в таборі, я настільки ціную той час проведення в таборі, що не можу пояснити простими словами 🙂 І ще, я дивлюся на ситуації і світ вже зовсім інакше, величезне спасибі !!!»;
«…я давно не отримувала таких емоцій…»;
«В таборі завжди час минав швидко й зовсім не хотілося йти до дому»;
«…набралася нових сил була сповнена враженнями».
Чи хотів би ти в майбутньому приймати участь у подібних таборах?
100% – дуже хотів/хотіла.
Який день табору тобі запам’ятався найбільше і чому?
Які активності програми тобі найбільше сподобалися і чому?
Цікаво порівняти активності, які сподобалися учасникам під час перебування в таборі, з тими інтересами, які були заявлені у реєстраційних анкетах, а саме:
Акцент з малювання як найбільш популярної активності дітей під час відпочинку змістився на ті активності, які вони відкрили для себе під час перебування в таборі. Відмічаємо розширення діапазону інтересів навіть при тому, що вихідних анкет на 5 менше, ніж вхідних.
Що тобі не сподобалося і чому?
Що під час перебування у таборі викликало у тебе труднощі? Як ти їх долав?
– «Знайомство і контактування з іншими людьми …Але потім, коли звиклася з цими людьми, було набагато легше… я змогла подолати цю проблему та стала більш відкритою» – 2;
– «… було важко говорити при такій великій кількості людей, але я розуміла що мене ніхто не осудить… я поборола це і тепер менше боюся виступати перед публікою» – 3;
«Труднощі були тільки тоді, коли показували гру петанк бо трішки важкувато грати, але якщо трішки потренуватися то все вийде»;
«Мені тяжко бути в команді, мені легче робити все самому, приходилось робити в команді, і допомагати один одному»;
«Викликало труднощі рухливі заняття але потім я ввійшла у ритм і було легше»;
«Танці, але я подумав, що не так вже и погано та танцював».
Чи змінювався і як твій фізичний стан (сон, апетит, втома)?
Підлітки та їхні батьки зазначають важливість відчуття підтримки з боку дорослих, готовність до взаємодії та відкритість, створення атмосфери рівних, довірливих стосунків.
Діти, які в перші дні справляли враження насторожених та замкнених, потім розкрилися та почувалися більш комфортно та розслаблено. Щовечора учасники кемпу при поверненні додому ділилися з рідними приємними враженнями за день.

Анкетування батьків відбувалося через тиждень після закінчення табору. Тож, аналізуючи анкети батьків, можемо говорити про ефект закріплення результатів.
Батьки зазначають видимі позитивні зміни у фізичному та психоемоційному стані, включаючи когнітивну та мотиваційно-вольові сфери дітей після їх повернення з табору. Так, батьки зазначають зменшення тривожності, спокій, емоційну стабільність, підвищення уважності, концентрованості, зацікавленість до нових видів діяльності, відчуття впевненості, гордості за себе, покращення сну та апетиту, відчуття внутрішньої сили та енергії, встановлення нових соціальних контактів та розширення кола спілкування.
Серед найважливіших здобутків дітей батьки відмічають:
Отже, проаналізувавши динамічні зміни у фізичному та психоемоційному стані учасників кемпу, можна зазначити високу реабілітаційну зцілювальну ефективність проведеної програми. Реалізація даного проєкту є вкрай необхідною в сучасних умовах підвищеного стресу та травматизації населення через переживання війни та її наслідків.