Balmy Ukraine
Восени 2025 року ми розпочали нові пригоди у партнерстві з Balmy Army — ініціативою для молоді, що об’єднує мистецтво, активізм і взаємопідтримку.
Цей проєкт виник у 2022 році у Великій Британії, згуртувавши підлітків, митців, радикальних мрійників, активістів за справедливість для людей з інвалідністю та всіх, хто просто намагається триматися й відстоювати підходи до підтримки психічного здоров’я, які дійсно працюють.
У Balmy Army вірять, що психічне здоров’я — це не лише особиста справа окремих людей. Спільнота, підтримка та творчість — ось що дійсно допомагає відновлюватись.
Balmy Ukraine передбачав навчання п’яти українських митців та мисткинь методам підтримки психічного здоров’я, а також менторську підтримку десяти українських підлітків у створенні документального кіно про своє життя і сьогодення.
Проєкт стартував 21–29 березня офлайн у Львові та тривав онлайн до кінця червня. Учасники проєкту фіксували свою повсякденність, навколишній світ, пригоди, а також працювали над текстами, що досліджують питання ментального здоров’я, як-от: “Як це — бути тобою?” або “Що допомагає тобі триматися землі?”.
Участь у проєкті взяли Даша, Ганна, Кіра, Олекса, Рост, Саша, дві Влади, Весна і Захар — випускники Kids Art Retreat Project та звичайні підлітки, які люблять Radiohead, малювати, плавати, закохуватися, дивитися фільми й зустрічатися з друзями.
Протягом трьох місяців вони писали, співали, танцювали, обіймалися, сміялися, плакали та часто зустрічалися, щоб розповідати про те, ким вони є і що переживають. У цьому процесі їх підтримували українські та британські митці, психологи та продюсери — зокрема Джеймс Лідбіттер, Дженна Омельченко, Анастасія Косодій, Марія Феленко, Катерина Кроха, Андрій Птіцин та Оксана Чиж.
Результатом став поетичний, мозаїчний фільм про життя біля лінії фронту очима підлітків: без фільтрів, звичайне і водночас надзвичайне. У ньому — пошуки себе, почуття приналежності, любов і злість, спроби жити всупереч постійній небезпеці.
Світова прем’єра “This is also Ukraine” відбулася в липні 2025 року на Manchester International Festival (MIF25) у Великій Британії. У серпні відбувся показ у Львові та у вересні — українська прем’єра на Kyiv International Short Film Festival. Фільм також було показано у Харкові в просторі ART Area ДК, в King’s College London, в Birkbeck University у межах Ukraine Culture Week та на Margate Film Festival у Британії.
Ментор(к)и
Джеймс Лідбіттер aka the vacuum cleaner — британський художник і активіст, який створює відверті, провокаційні та водночас грайливі роботи.
У своїй практиці він поєднує рух Mad Pride, боротьбу за права людей з інвалідністю, створення “божевільних” просторів і дослідження кріп-естетики.
Маючи коріння в радикальному мистецтві й активізмі, працює у форматах перформансу, інсталяції, кіно та масштабних акцій. У роботі зі спільнотами через мистецтво й активізм переосмислює ставлення до психічного здоров’я, підважуючи усталені підходи до його розуміння й лікування.
Дженна Омельченко працює в мистецькому секторі понад 19 років і наразі обіймає посаду директорки з креативної взаємодії в театрах Шеффілда.
Раніше вона була керівницею національних партнерств у Національному театрі, де відповідала за загальнонаціональні програми для шкіл та молоді, створювала нові постановки для підлітків, які гастролювали школами по всій країні.
А також розробила програму Speak Up — трирічний проєкт із фінансуванням у розмірі £3,3 мільйона, спрямований на роботу з молоддю у регіонах, що постраждали від занепаду промисловості та політики жорсткої економії.
Анастасія Косодій — драматургиня та сценаристка, театральна режисерка, одна із співзасновниць Театру драматургів (Київ).
До повномасштабного вторгнення Анастасія часто працювала з громадськими організаціями на сході України у прифронтових містах. Її міжнародна робота пов’язана з Maxim Gorki Theater (Berlin), Münchner Kammerspiele та Theater and National Theater Mannheim.
Одна з останніх робіт — вистава “Плейлист Подорожнього”, що йде в репертуарі Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки.
Марія Феленко — кінорежисерка, сценаристка та продюсерка.
Випускниця КНУТКіТ ім. І.К.Карпенка-Карого та учасниця програми мобільності чеської кіношколи FAMU (2022–2025). Короткометражні фільми Марії брали участь у конкурсних програмах українських та міжнародних фестивалів, зокрема Palm Springs International ShortFest, EnergaCamerimage, МиколайчукOPEN, Linz IFF.
У 2023 році була учасницею програм Warsaw Next Варшавського міжнародного кінофестивалю та Sommerfilmakademie.
Андрій Птіцин — режисер, танцівник, культуролог.
Як артист та учасник Apache Crew, Андрій брав участь у зйомках кліпів для THE WEEKND, Ed Sheeran, Kalush та інших. Він є режисером короткометражного фільму “Today I’m Gonna Dance”, відеоесе “Oh, Ms Inno” та кліпу Love, Mary на сингл “Mezha”.
Оксана Чиж — документалістка, сценаристка та режисерка монтажу.
Знімала документальні проєкти про підлітковий оркестр, воєнних журналістів, Національний відбір у метро та відкриття фастфуду у Києві під час війни. Зараз працює над фільмом про дітей-бігунів з Камбоджі, які виховуються в інтернаті.
Оксані цікаво досліджувати теми людських стосунків, кризи ідентичності та соціальних труднощів. Цікаво експериментувати з форматом та підходом у зніманні. Вона любить кіно на межі ігрового та документального, “коли глядач до кінця не впевнений, що відбувається”.
Катерина Кроха — режисерка та художниця, яка працює на межі неігрового кіно, відеоарту та тексту з темами пам’яті та дому.
Вивчала соціологію та літературу, що додає в її роботи елемент дослідження. Часто використовує мінімальні технічні засоби, зокрема дитячі камери, щоб експериментувати з формою та перспективою.
Під час поїздки в зону бойових дій зняла документальний фільм “Як я святкувала День російської мови в Херсоні“, показаний в Україні, Європі та США. Один із ключових проєктів — “Мозаїка“. Для Катерини мистецтво — це розмова й спроба зафіксувати дії, які так і не відбулися.
Раян Капоцці — психотерапевт (MSc, Університет Абердіна, Велика Британія), освітянин і художник.
Під час війни в Лівані працював із дітьми й підлітками в притулках для переселених осіб, а у 2023 році — у центрі для сирійських біженців як терапевт і викладач. Раніше працював у таборах у Польщі та Румунії, а також у спільнотах для біженців у Данії й Сербії.
Останні три роки він безкоштовно працює терапевтом в Україні, Лівані та Курдистані (Ірак), працюючи в напрямках клієнт-центрованої, екзистенційної та наративної терапії. У межах ініціативи Solidarity Minded також проводить освітні та творчі воркшопи у співпраці з міжнародними організаціями.
У 2024 році Раян проводив травмоінформовані освітні воркшопи для підлітків у центрі “Терикон” (Краматорськ і навколишні села) та був ментальним і мовним наставником у молодіжному таборі “Zgraya” на Буковині.
Balmy Ukraine є частиною проєкту Balmy Army, ініційованого the vacuum cleaner, і був реалізований у партнерстві з ГО “Незалежні культурні ініціативи” та Art Therapy Force за підтримки British Council Ukraine.
МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:
